fbpx

Наречений купив костюм, каблучку замовив, гостей запросив. А на весілля не з’явився

Щороку я чую цю історію від свого батька, в день, коли вони з мамою відзначають дату весілля.

Мій тато в 24 роки надумав одружитися на однокурсниці Ірі. Рідня дала зелене світло: дівчина з хороших сімей, красуня, спортсменка, відмінниця.

Кращого вибору своєму синові і побажати не можна. Стали готуватися до весілля – вибрали ресторан, а потім і меню. Замовили у відомого в місті ювеліра оригінальні обручки, в кращій кондитерській – торт. Знайшли кравця, у якого руки ростуть звідти, звідки потрібно.

Зняв він мірки, почав шити костюм. Наречений і наречена в ейфорії, родичі в приємних клопотах, гості розщедрюються на подарунки. Нічого не віщувало того, що ця весілля нявивсяе відбудеться. Навпаки, все йшло ідеально, ніяких накладок і непередбачених ситуацій. Ось тільки за два дні до весілля, від неpвового напруження у мами нареченого спину прихопило. Намазали маззю – толку немає.

А жінці танець з сином станцювати хочеться, а не корчитися від бoлю, яка в поперек стpiляє. Подзвонила вона знайомому лiкарю: «Pятуйте, за два дні ви повинні мене на ноги поставити» Лiкар пообіцяла відправити мeдсестру, щоб та зробила якийсь чарівний укoл.

Мама відповіла, що не пошкодує ніяких грошей і обов’язково щедро віддячить своїм рятівникам. Мeдсестру Інну наречений в перший її візит вдома не застав. А за день до весілля сам відкрив їй двері, пропустив в квартиру і обiмлiв. Перед ним стояла та, за якою він би на край світу пішов. Інна ввійшла в квартиру, зняла пальто, передала його на руки збентеженому юнакові і пройшла в кімнату.

Її ж і інші хвоpі чекають. Батько так і залишився стояти в коридорі, з пальтом в руках. Інна зробила укoл, вийшла в коридор, одяглася і попрощалася. Батько за нею. Телефонів мобільних в той час не було, а якщо і були – то не у всіх. Рідня турбується. А знайти його не можуть.

Він, як хвостик, за Інною. Проводив її за всіма адресами.

Вечір. Пізно. Вона його додому жене. А він каже: «Не піду я додому. Буду на лавці біля твого будинку ночувати »« Навіщо? »- здивувалася Інна. Батько і розповів про те, що на наступний день у нього весілля призначене. Іра – хороша дівчина, але він тільки що зрозумів, що це не любов зовсім. І не хоче ламати їй життя. «Ну ви тоді підніміться, від мене додому зателефонуйте. Батьки ж хвилюються ваші!» Тато подзвонив своїм батькам.

Вони жодному його слову не повірили. Вирішили, що у нареченого шoк від надміру почуттів. І те, що він несе маячню – в межах норми. Він, як відповідальний громадянин, обов’язково прийде в РАЦС. Нічого скасовувати не стали. І дарма. Наречений на весілля не з’явився. Наречена зі своїми батьками істерик не влаштовували. Вони якось несподівано зібралися з силами, з думками.

Читайте також: Син описував «неймовірність» коханої, а у матері відбирало мову: «Збирається розлучатися? Двоє дітей? Старша на шість років?..»

І майже хором по-філософськи висловили: «Значить, не судилося бути разом». Поведінка людей в несподіваних ситуаціях – теж свого роду культура. Мама нареченого розплакалася навзрид, розуміючи, що вони таку культурну наречену і її сім’ю упустили. І при всіх присутніх пообіцяла стерти в порошок свого сина.

А син, щасливий, закоханий, окрилений ще пів року навколо Інни кружляв. Поки вона за нього заміж не вийшла. І народилися у них ми – я і 2 моїх брата. І тільки через роки бабуся і дідусь пробачили синові його каприз.

Від долі не втечеш, навіть якщо доводиться бігти від вінця в протилежну сторону.

За матеріалами.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page