Ще на першому курсі інституту я познайомився з коханою дівчиною. Між нами відразу ж виникла взаємна симпатія. Мені здавалося, що ми розуміємо один одного з півслова. Природно, що незабаром ми почали зустрічатися. Кожна хвилина, проведена з нею, була для мене справжнім святом. Ми будували плани на спільне майбутнє і планували, скільки у нас буде дітей. Через кілька років ми разом поїхали на відпочинок до Болгарії. Там я зробив їй пропозицію, і вона погодилася стати моєю дружиною. Потім ми справили весілля, на якому були присутні тільки рідні і близькі друзі.
Незабаром ми отримали дипломи і почали шукати роботу. Одного ранку моя кохана поїхала вранці на співбесіду, але так і не повернулася додому. Дорогою її не стало. Звісно, я не був готовий до такого повороту подій. Ще вчора ми мріяли і будували плани, а зараз усе розвалилося. Я випав з життя на кілька років. Просто не хотів нікого бачити. Тільки через роки зміг трохи прийти до себе і зрозумів, що зобов’язаний жити далі.
Багато часу проводив разом з батьками і сестрою. Завжди допомагав їм і ніколи не відмовляв в будь-яких проханнях. У такому режимі я прожив наступні сім років. Потім до нас в офіс влаштувалася нова дівчина. Вона мені відразу сподобалася, і ми почали спілкуватися. Варто зазначити, що ця була перша жінка, з якою я почав спілкуватися відтоді як втратив свою дружину. Незабаром у нас почалося щось більше, ніж просто дружні стосунки. Я згадав, що таке кохати і бути коханим. Чесно кажучи, вже не сподівався, що зможу знову проживати таку гаму почуттів. Однак мені нарешті пощастило. Потім я познайомив свою дівчину з батьками і сім’єю сестри, а потім зробив їй пропозицію. Я був щиро впевнений, що сестра і батьки будуть дуже раді за мене.
Однак я сильно помилявся. Мої близькі були категорично проти мого шлюбу. Більш того вони навіть говорили, що я не повинен одружитися, оскільки таким чином я нехтую пам’яттю своєї колишньої дружини. Потім було ще кілька безглуздих відмовок на тему того, що ця дівчина не любить мене і просто не підходить мені.
Тільки на наступний день я зміг спокійно і виважено оцінити поведінку своїх близьких. Останні роки я завжди був поруч з ними і виконував всі їхні прохання. У будь-який час возив батьків на дачу. Допомагав робити ремонт в квартирі. Сестра без проблем залишала на мене племінників, а сама їхала гуляти з подругами. Звісно, що я балував малюків і витрачав на них більшу частину своїх грошей. Очевидно, що після мого весілля мої пріоритети зміняться. Тепер я буду приділяти більше часу своїй дружині, а в майбутньому і нашим дітям. Мабуть, такий поворот подій дуже не сподобався моїм близьким. Вони хотіли, щоб я і далі продовжував виконувати всі їхні бажання на перше прохання і паралельно сумував за минулим. Однак цього не буде, оскільки я збираюся одружитися і знайти справжнє щастя.
Олег.
Фото ілюстративне.
