Моя мама і сестра з дитинства повторювали мені, що дівчина повинна бути порядною і вихованою. І я їх слухала, однак, що мені це дало? У школі мене не помічав ні один хлопчик. І якби ж то лише в школі, я все-таки вірила, що коли поступлю до ВНЗ, то знайду там того самого. Однак і тут я помилилася. Після вступу на мене також ніхто не дивився. Мені було самотньо, і ніхто мене не підтримував, поки мама і сестра зустрічалися з іншими чоловіками.
Звичайно, а чому б і ні? Одна має право тільки лише тому, що її залишив чоловік з двома дітьми. Інша ж просто красива з дитинства, тому навіть не докладає ніяких зусиль для пошуку прихильників. Одна я ніколи не отримувала гідних стосунків.
Однак все змінилося після закінчення універу. За рік я привела себе в форму, навчилася правильно поводитися і пустилася «у всі тяжкі». Зазвичай це не те, про що прийнято говорити, але мене вже це не хвилює. Та людина, якою я була до 24 років вже давно зникла. Тепер моє життя наповнене фарбами, чоловіки дивляться на мене. І, здавалося б, що могло піти не так?
«Прокинулися» моя мама з сестрою і почали читати мені нотації про те, що я живу неправильно. Мовляв, такий спосіб життя не приведе мене ні до чого доброго. І це мені кажуть люди, які протягом останніх п’яти років жили точно так же, однак через вік вирішили завершити свої походеньки. І це не тому, що вони виросли і їм більше цього не треба, а тому, що просто вік не дозволяє витримувати такого спосіб життя.
От тепер думаю, чи повинна слухати цих людей? Ні. Вони отримали своє і отримали стільки емоцій і переживань, скільки я не відчувала за все своє життя. І тепер, коли у мене все дійсно почало налагоджуватися, вони хочуть, щоб я припинила. Хіба це не смішно? Це просто нісенітниця, якщо подивитися в корінь проблеми.
Я не буду їх слухати і продовжу жити так, як зараз живу. У мене є робота, гроші і чому я знову повинна бути тихонею, на яку ніхто не дивиться, мені щиро не зрозуміло. Моє життя з обмеженнями закінчилося на тому моменті, коли я собі сказала, що більше ніколи до нього не повернуся, і я збираюся стримати дане собі слово.
І, звичайно, я б могла “відправити” їх куди подалі, проте мені подобається дивитися за їх реакцією. Мені щиро подобається спостерігати за тим, як вони заздрять мені. Адже колись на їх місці була і мені здавалося, що нічого подібного у мене ніколи не буде. А зараз у мене є все і навіть більше, проте їм це не подобається. Їх охопила заздрість незважаючи на те, що я рідна для них людина.
Фото ілюстративне.
