Це було справжнє кохання! Наталя і Сергій познайомилися випадково. Не дивлячись на те, що між ними було 3000 км, зустріч відбулася через три місяці. В той момент було вирішено жити разом.
Чоловік працював вахтовим методом, тому ніяких особливих проблем з переїздом не виникло (фірма оплачувала перельоти).
Закохані оселилися в будинку Наталії. І все було неймовірно класно… перший місяць. Потім місячна вахта… Довга розлука передбачала щемку зустріч, ніжність і довгі розмови про справи насущні.
Але ні, чоловік приїхав втомлений, холодний і якийсь чужий. Наталя намагалася знайти виправдання такій поведінці коханого, робота складна.
Весь місяць, який Сергій провів вдома, пройшов в напрузі. Вічно чимось незадоволений, а “масла у вогонь” підливала колишня дружина, яка любила дзвонити по ночах і з’ясовувати “важливі” питання.
Наталія жила надією, що це тимчасові труднощі і притирання, ну не може випаруватися те світле почуття, яке спалахнуло на початку.
З наступної вахти Сергій повернувся як чужий, повідомив, що хоче піти, що кохання минуло і жити без почуттів не варіант. Обоє молоді й ще можуть зустріти тих, з ким буде краще.
Жінка прийняла рішення коханого з повагою. Ні, сльози в подушку були, але він їх не бачив.
Наталя дала коханому можливість зібратися без її присутності і поїхала до сестри на цілий день.
Пізно ввечері, обережно відкриваючи двері, жінка побачила, що Сергій добре постарався. Він вивіз все, що було придбано за його гроші: кухонний ніж для м’яса, горщики для запікання м’яса, гель для прання білизни і навіть копчену рибу, яку привіз з вахти.
Радує, що хоч забрав тільки своє!
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
