Ось кажуть, що жінки завжди відчувають, коли від них чоловіки щось приховують. Тому, мовляв, обманювати марно. Але нещодавно у мене прокинулося таке ж відчуття. Незрозуміло звідки це воно взялося, я просто прокинувся і зрозумів – моя дружина має іншого. Причому якихось явних ознак не було.
Але в кожному її русі, посмішці, ставленні до мене – я з кожним днем ясніше бачив, що справа – нечиста. У якийсь момент я навіть подумав, що в мене дах їде і я сам собі вигадую. Намагався відгородитися від подібних думок, але всередині був справжня буря. Мені навіть фізично було важко через ті внутрішні переживання, які роїлися всередині. Вирішив з’ясувати. Піти до кінця.
Ризики розумів, але не вирішити проблему не міг. Відчув в той момент себе справжнім Шерлоком. Довго виношував план, як же її перевірити. І ще й так, щоб вона не помітила, що я про щось здогадуюся. Хотілося все зробити тихо, раптом все-таки я помиляюся? Тоді я ще сподівався.
Навіщо ж мені потрібно було взагалі її перевіряти? Напевно, щоб остаточно переконатися, що мої здогадки правдиві і не дати їй шансу виправдатися. Адже якщо хоча б крапля сумніву у мене б залишилася, я б не зміг від неї піти. Багато форумів перечитав, в результаті вибрав спосіб – купив диктофон з великою пам’яттю і кинув під сидіння авто. Щовечора діставав, прослуховував її діалоги. Замість роботи я годинами прослуховував записаний матеріал, боячись втратити найменше слово. Тривало це протягом тижня. Коли я вирішив, що більше не буду цим займатися, розмова з іншим відбулася.
Подав на розлучення.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Популярні статті
- Для тих, хто буде хіхікати над цією історією, я хочу наголосити, що мені вже сорок два роки! І всяке на думку спадає, і на всякі думаєш іти компроміси аби в твоєму житті таки відбулося сімейне!
- Вона пройшла гордо піднявши голову повз. Її погляд ковзнув крізь мене, ніби й не знала мене – чужа людина. Мені і досі соромно за свою поведінку, але я спинилась і покликала її. Ну як же ж так?
- Ще на поминках я помітила цікаву поведінку мами і сестри. Дивно, але, вони ніби як сторонились мене, намагались не розмовляти і не підходити до мене. А після всього і геть незрозуміло що почалось
- Моя матір завжди чинила зі мною нечесно, а тепер тим більше, бо, бачте, я маю відмовитися від свого життя та її доглядати
- Спочатку, моя мама просто натякала а я робила вигляд, що нічого не розумію. Ну а нещодавно вона прямо сказала, що вони із татом вирішили, що старіти будуть біля мене і вже готові переїхати. Запитала у мене, коли я зможу придбати їм квитки і забрати до себе. Але я на таке не готова іти і впевнена, що ви мене зрозумієте