Мені ж вона нагадує ідеальну запіканку з садочка, в якій вишукувала родзинки. Благо, в домашню не потрібно шкодувати, завжди щедру жменю додаю.
Її можна і ввечері приготувати на ранок. Смакує і тепленькою і холодною. Чудово поєднується зі сметанкою, згущеним молоком, кисленьким варенням або ж сезонними ягодами.
Необхідні продукти:
Кисломолочний сир- 350 гр,
Манна крупа – 50 гр,
Молоко-100 гр,
Цукор – 50 гр,
Яйця – 2 шт,
Родзинки,
Цедра з половини лимона,
Ваніль,
Вершкове масло.
Процес приготування:
1. Манну крупу залити молоком та залишити на 10 хв.
2. Кисломолочний сир перетерти блендером, щоб не залишилось грудочок та додати до манки з молоком.
3. До суміші приєднати цукор та яйця, ретельно перемішати.
4. Родзинки попередньо запарити кип’ятком, або просто промити, якщо бракує часу.
5. Цедру лимона зняти дрібною теркою. Додати її до сирної маси разом з ваніллю.
6. Викласти масу в змащену маслом форму та випікати при температурі 190℃ 35-40 хв.
Смачного!
Популярні статті
- Зі свого міста ми виїхали разом із сестрою чоловіка ще у минулому лютому. Винайняли квартиру у передмісті Берліна де і мешкаємо донині. Аня мені завжди подобалась, ми з нею були подругами, аж доки не почали жити разом
- Яка робота? – дивиться на мене здивовано чоловік, – А мама моя, як сама? Ні і ще раз ні. Ти маєш звільнитись і допомагати їй. Це обов’язок дружини, хіба не так
- Коли донька йшла за Максима я була проти. Ще при знайомстві її наречений мені не сподобався. Даша очі під лоба і розповідає, який він хороший, який економний і як гарно вміє рахувати гроші, прямо до копієчки, звичок не хороших не має і правильно харчується. Я ж розуміла, що хлопець дуже економний, прямо занадто, як згодом виявилось. А останні події і доньці моїй очі відкрили
- Син знову телефонує із тим же проханням: “Мамо це тимчасово. Ти на мене ображена, а діти мої до чого? Ми жити не маємо де, впусти, хоч на місяць, доки я роботу знайду у місті і зарплатню першу отримаю”. Але мене так просто не розчулити. Я гне пускала і пускати їх до себе не буду і тут справа не в образі. Ось посудіть самі, ви б простягнули руку допомоги після такого?
- Ззовні гарне і світле приміщення зустріло мене темними коридорами і неприємним запахом. Я, навіть не одразу увійти туди змогла, надто різким був контраст між життям за територією і тут. Олена мене зустріла радо. Показала свою кімнатку, провела екскурсію, з гіркою посмішкою розповіла про “радості” життя в старечому домі. Додому я їхала із одним єдиним твердим рішенням і з наміром будь, що зробити, як надумала. та несподівано мої діти виступили проти