Навіть найдешевше тонке сало можна перетворити у цю розкішну смачну красу. І на бутерброд і на закуску і просто до каші, картопельки чи смачнезного борщу
Інгредієнти:
- Сало без шкіри – 1,5 кг. (не солоне)
- Сіль – 400-500 г.
- Чорний мелений перець – 2 ст.л.
- Часник – головка
- Червоний гострий перець – 0,5 ч.л.
- Сушений кріп
- Солодка паприка
Готуємо:
Нарізаємо Сало на однакові за розміром шматочки.
Готуємо суміш із солі та чорного меленого перцю.
У глибоку ємність укладаємо сало, присипаємо підготовленою сумішшю та додаємо пластини часнику.
Сало накриваємо харчовою плівкою і прибираємо в холодильник на дві доби.
Через відведений термін дістаємо, промиваємо, ретельно обсушуємо сало та часник і перемелюємо в кашу за допомогою м’ясорубки або блендера.
До отриманої маси додаємо гострий червоний перець і ретельно перемішуємо до однорідності.
Масу ділимо на 2 частини, розкладаємо на харчову плівку і відправляємо в морозилку на 15-20 хвилин, щоб вона трохи “схопилася”.
Дістаємо, кожну частину розгортаємо в пласт, рясно присипаємо начинками, загортаємо в рулет, потім обертаємо в харчову плівку і забираємо в морозилку до повного застигання.
Після застигання, дістаємо наші рулети і нарізаємо на зручні шматочки.
Смачного!
Популярні статті
- Мені було завжди тяжко слухати, як свекруха шукає в мого сина риси Андрія. Їх там просто не могло бути і я з кожним днем все чекала, коли вона це побачить
- Просто не розумію, чому батько не сказав мені, що у нього такі неприємності? Все можна було б вирішити і швидше, і з меншими затратами душевних сил
- Свекруха може тримати на руках старшу онучку, відвернутися від моєї доньки і жартувати: «Ми зайняті, а третій тут зайвий». Це дослівна цитата, яку моїй донці сказала бабуся
- Звичайно, що я їй не допомагала по доброті душевній. Я що їй родичка чи донька? І не треба мені про мораль. Ми всі живі люди і маємо розуміти, що вік у нас короткий, а доглядати на схилі літ комусь треба. То чого б і квартиру не переписати, як на те пішло
- Якось чоловік мене обійняв, зарився носом в моє волосся і прошепотів: «Як добре, що ти мені пробачила.». «Як добре, що ти не бачиш мого обличчя зараз», – подумала я з усмішкою