У мене два сини Андрій та Артем. Обидва дорослі, одружені. Різниця між ними лише три роки, а живуть зовсім по-різному. Я вважаю, що справа у їхніх дружинах.
Андрій – мій старший син. Зі своєю дружиною Дариною він зустрічався рік. Вона мені не подобалася.
Вона не давала моєму синові проходу, постійно дзвонила і чогось вимагала. Але Андрій любив її, виконував усі прохання, допомагав їй та її батькам, будучи навіть хворим чи сильно втомленим.
Я була проти їхнього шлюбу, Дарина надто вимоглива і егоїстична, перетворювала Андрія на підкаблучника і намагалася побільше з нього скористати.
Але Андрій був закоханий та піддався її впливу. У шлюбі апетити Дарини лише виросли, і вона вимагала дедалі більше. Вона народила дитину, потім другу і на роботу виходити не поспішала.
Виправдовувала себе, що займається домом. Вдома вона, звісно, виконувала всі домашні справи. У квартирі чисто, їжа смачна, діти відвідують гуртки. Натомість син працював без вихідних та свят, їхав на роботу рано, повертався пізно. Він директор фірми, дуже багато працює та несе велику відповідальність.
Син хоч і багато досяг, але часто був втомленим і напруженим. Зате Дарина завжди свіжа, в дорогих обновках, з манікюром і з зачіскою. Мені така розстановка сил не подобалася. Але тільки до того часу, поки я повністю не пізнала дружину молодшого сина.
Артем познайомився з дівчиною, набагато молодшою за нього. Наталія, так звати дівчину, спочатку мені сподобалася. Скромна, чемна, доброзичлива, дуже симпатична. Але виявилося, що перше враження оманливе.
Дівчина виявилася не скромною, а дуже закритою, про таких кажуть сама собі на думці. Заміж вона не хотіла. Коли я акуратно питала їх, коли ж весілля, вони з Артемом в один голос стверджували, що їм цього не потрібно.
Через кілька років стосунків, пара все-таки вирішила одружитися. Артем та Наталя винайняли квартиру, почали жити разом. Я стала заїжджати до них у гості і дізнаватися про свою невістку більше.
Щоразу я розчаровувалася все більше. Наталя абсолютно безгосподарна і відверто плювала на домівку. Особливої турботи про сина вона не виявляла. Треба сказати, що вона не була дбайливою навіть коли вони зустрічалися.
Але я все списувала на те, що вони не одружені. На мої зауваження Наталя реагує холодно, з абсолютною байдужістю, начебто мова не про неї, а про сусідку знизу.
Артем та Наталя ведуть роздільний бюджет. Вони вносять рівну суму для загальних витрат – на квартиру, комуналку та продукти, решту залишають собі. Наталя багато працює, у вихідні її практично немає вдома.
Я відчуваю, що син занудьгував. Жодних чоловічих справ по дому не робить, діти не плануються, на роботі жодного руху. Як сидів сім років тому на посаді менеджера середньої ланки, так і досі сидить.
А Андрій за цей час став директором, змінив кілька машин, у нього дві прекрасні доньки. У нього повноцінне, цікаве, забезпечене життя. А Артем засів зі своєю Наталкою, яка ніяк не спрямовує свого чоловіка до успіху, і з якою немає спільних цілей. Таке відчуття, що кожен живе сам по собі.
Тоді я і зрозуміла, як багато в житті чоловіка залежить від жінки поруч. Саме жінка робить свого чоловіка успішним і робить його життя повноцінним.
Андрію дуже пощастило з Дариною, і тепер я відчуваю провину перед нею за те, що колись засуджувала. Сподіваюся, Артем теж зробить правильні висновки та знайде жінку, з якою збудує щасливе життя.
