У нас з чоловіком справа йде до розлучення. Начебто дорослий чоловік, батько сімейства, а геть не пристосований до життя. А історія така.
Мій чоловік з гарної родини. В сім’ї 2 дітей: він – старший, і сестра. Тата у них не стало 12 років тому, і мама все життя працювала, щоб підняти дітей на ноги. Відразу після школи мій майбутній чоловік пішов працювати, щоб допомагати мамі. Тим часом, школу закінчила сестра і поїхала вступати до ВНЗ в столицю. Хоч вона і пішла на бюджет, але грошей все одно треба було багато: на житло, одяг, і все інше. Мама з сином працювали, і всі гроші йшли сестрі.
Тим часом сестра зібралася заміж за хлопця зі столиці, та не за аби якого – її чоловік забезпечена людина. І хоч весілля оплачував майбутній чоловік, сім’я сестри теж постаралася «не пасти задніх» – вклалися в весілля, скільки змогли. Сестру став утримувати чоловік, а мама з сином зітхнули спокійно і стали жити удвох. Через рік і він пішов на навчання. Там ми і познайомилися з ним.
Ми вирішили одружитися, але про весілля, як про захід, мова навіть не йшла. У мене одна мама, у чоловіка теж, ми обидва – студенти, – грошей не було. Але, тут приїхала багата столична сестра і запропонувала оплатити цей захід. Ні, звичайно, не шикарний банкет, а скромну вечерю в кафе на 10 осіб. Також вона оплатила мені прокат сукні, привезла з собою фотографа, якому теж заплатила сама.
За ці роки у нас з’явилося 2 дітей, і у сестри – 2. Весь цей час у непростих ситуаціях сестра приходила на допомогу нашій родині. Але, час іде, ми встали на ноги. Обоє працюємо – квартира, машина, все добре. Навіть потроху відкладаємо.
Нещодавно дочка сестри зібралася заміж, і ми були запрошені на урочистості з нагоди заручин. Там нам і було оголошено, що весілля через 2 місяці, і з нас – певна сума на оплату подарунка. Більше – можна, менше – ні. Але, і це не головне. Весілля – тематичне, і нам було видано візитки салону, де ми повинні придбати вбрання для себе і для дітей.
Я, звичайно, вдячна зовиці за давню допомогу, але це в рази менше озвученої нам суми. У нас є накопичення на навчання старшої дочки, але навіть їх не вистачить на оплату того подарунка і одяг з салону. Чоловік налаштований влізти в борги, але на весілля поїхати. Я – категорично проти. Як бути?
Нашій донечці іти навчатись, а ми все витратимо за один день, і що будемо робити? Як пояснити зовиці, що так робити не можна, або переконати чоловіка нікуди не їхати? У нас прямим ходом все йде до розлучення. Я ж теж працювала всі ці роки і не хочу все просто подарувати племінниці, бо їй так хочеться.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
