Невістка одразу мене у свекрухи записала. Не мамою другою зробила а саме свекрухою. Ще на весіллі свій норов показала, бо я через неї такого сорому зазнала, що й досі згадуючи по стіні сповзаю

Невістка одразу мене у свекрухи записала. Не мамою другою зробила а саме свекрухою. Ще на весіллі свій норов показала, бо я через неї такого сорому зазнала, що й досі згадуючи по стіні сповзаю.

Життя у мене було нелегке, тут вам у селі кожен скаже. При трьох дітях мала я чоловіка який окрім того, щоби за комір залити, іншого щастя не має.

Ото я, як білка у колесі роки прокрутилась, та все на місці, бо як що матиму коли є кому виносити? Та ще й діти ростуть і все їм треба, як не взуття, то одяг. А де узяти, коли чоловік борги робить та так швидко, що не встигаєш оком змигнути.

Я оті зошити у магазинах і досі не добрим словом згадую, бо йду із якого заробку, а мушу вертати і віддавати за те, що там мій Василь сьогодні з’їли чи напили із друзями.

Кажу: “не пишіть”, а потім як подумаю, що мені на наступний день Василика свого рятувати, то вже й рукою махну. Прошу лиш, аби тільки не дорогі ковбаси, а що дешевше їм пропонували.

От так ми із дітьми із хлібу, та й на воду, аж доки старший не пішов уже з дев’ятого класу на заробітки із нашими чоловіками їздити. А лементу директор зчинила, як син зі школи пішов. Що вже лиш не говорила і талановитий і до мов схильний, а я її у дім заводжу, а там злидні по кутках. Та й питаю, куди його талант діти, як кілочка не маю на який його повісить.

От тоді вже ми й зажили, бо Ромка гарні гроші привозити став. Таки ота його схильність до мов значення мала, бо як поїхали наші чоловіки на будову у Чехію, то він найшвидше розумітись із прорабом почав, чо вже все йшло через нього. Потім сам уже бригади набирав, а то вже геть інші гроші, скажу вам.

Ромка на заробітках, а я вже й сукенки дівчаткам модні придбати можу, вже й самій між люди вийти не сором. Авто нове і ремонт у хаті. Геть Василько мій підтягнувся і вже рідше у компаніях пропадає, бо як у домі так гарно затишно і ситно, то нащо ті друзяки у гаражах?

От так ми собі жили розмірено: старша вчитись пішла. Аж привозить Ромка до нас свою дівчину – Каріну. Глянула я на неї і одразу мені душа впала, ніби хмара яка чорна надійшла, такі передчуття недобрі були.

Та так воно і вийшло, бо Каріна та мала норов неабиякий. Ромка біля неї в’ється, а вона така вся висока поважна і треба знати, що сказати, бо за словом у кишеню не лізла, стригла і брила під нуль.

Знаєте, коли от такого сина ростиш у нього скільки вкладаєш, то чекаєш елементарної вдячності від невістки. Та де я її побачила? Каріна одразу мене у свекрухи записала і окрім як на “ви” і Ніно Олегівно, більше ніяк.

А на весіллі? Стояла я кольору вишні стиглої коли тамада Карині сказав аби вона мене мамою назвала, а та його поглядом спопелила, узяла мікрофон і при всіх:

— Про такі речі у сценарії заздалегідь повідомляти треба, обговорювати і домовлятись. Якби ви до мене звернулись вчасно, то почули б, що маю я на світі лиш одну маму і вона он. Іншу жінку кликати так не буду і не розумію, чого мушу. – на тому і сіла підібравши плаття.

А вже, як жити разом почали, то невістка швидко до рук усі фінанси прибрала і я від сина ні копійки вже не бачила. А жити на що? А донькам за інститут платити? А Василько як з гаража на машині виїде, як бензину ніц?

— Ви ще молода і свекір має здоров’я. Та й у дівчат канікули в інституті. Мої батьки он, чорниці збирають, малину. По тисячі гривень у день мають, від мене нічого не чекають. Чого ви сидите і від сина очікуєте гроші? Ми окрема родина, у нас свої потреби. Як було не буде. Забутьте.

От така мені дяка прийшла від невістки за те, що я їй такого золотого чоловіка виховала. Ромка ото сам тихцем кине п’ять тисяч гривень у місяць, але на таку сім’ю, хіба то гроші?

Ото і залишається лиш молитись, аби вже син швидше прозрів і усе повернуло на свою колію.

А потім дивують, чого то свекрухи так до невісток ставляться? От я мала би бути гарною свекрухою, в уяві своїй я любила невістку і жили ми в мирі під одним дахом, та от скажіть мені де я маю бути прихильною до Каріни? Та й хіба не скажу сину, що вибір він зробив не правильний? Не попрошу роззирнутись і знайти собі до пари дівчини кращої?

От ви б змовчали?

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page