Якось напередодні свята Святого Миколая вчителька запропонувала своїм третьокласникам написати про те, що б вони хотіли попросити у Святого Миколая.
За матеріалами: Духовний Дзвін
Прийшовши додому, сіла перевіряти дитячі твори. І одне з них дуже засмутило її. Вона кілька разів перечитувала виведений старанним дитячим почерком лист з проханням про диво. Ні, не помилки намагалася знайти вчителька. Тепер вони не мали жодного значення. До кімнати зайшов чоловік.
– Що сталося, люба, чому ти така стривожена?
– Ось, прочитай, будь ласка, – і вона простягнула чоловікові зошит.
“Святий Миколаю, я не буду просити у тебе багато. Лише виконай моє прохання. Зроби мене хоч ненадовго телевізором. Я дуже хочу, щоб рідні вечорами збиралися разом і вислуховували мене, не перебиваючи. Щоб тато, повернувшись після роботи, запитував у мене про те, що ж у житті відбулося нового. А мама, коли їй сумно, приходила до мене. Щоб мені раділи як новому телевізору, який тепер у нашій квартирі займає майже всю стіну. Я б посунувся, щоб знайшлося місце і для ялинки. Я так хочу хоч трохи пожити життям будь-якого телевізора! “
– Бідна дитина… Послухай, є ж такі батьки, – обурювався чоловік вчительки.
Читайте також:Молилися ми до святого Миколая і він зробив диво. І ось тепер Оля – мама, а я – тато
Дружина підняла на нього очі повні сліз:
– Дорогий, це написав наш син…
