В присутності президента України Верховна Рада проголосувала за кандидатуру Андрія Костіна на посаду генерального прокурора України. За-299 депутатів без голосів «Голосу», “Батьківщини” та “Європейської солідарністі”.
Відомо, що Андрій Костін входив до складу української делегації у Тристоронній контактній групі з врегулювання кризи на Донбасі разом із Андрієм Єрмаком і працював у робочій підгрупі з політичних питань.
ЗМІ писали, що Андрія Костіна рекомендував до партійного списку глава Офісу президента Андрій Єрмак.
А в одному з інтерв’ю Андрій Єрмак непрямо визнав свої товариські стосунки з Андрієм Костіним.
“Безумовно, багатьох людей я знаю. Є кілька людей [в партії], але це було колегіальне рішення. Микола Тищенко — мій друг, я хрестив його сина. (….) Знаю Галину Третьякову, Андрія Костіна. Я дуже прискіпливо ставлюся до довіри друзів, якщо когось рекомендую – то пропускаю через себе. Для мене вище за людські відносини немає нічого”, – казав він в інтерв’ю “Бабель”.
Рух “Чесно” нагадує, що у 2021 році Андрій Костін брав участь у конкурсі на посаду голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), але не пройшов «фільтр доброчесності».
Як голова комітету з правової політики Андрій Костін був відповідальний у парламенті за судову реформу. Проте саме в період його керівництва належна судова реформа блокувалася, а необхідні законодавчі зміни та пропозиції спотворювалися.
Фото: УП.
07/27/2022
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся