fbpx

Ну а що ми мали робити, – дивиться на сина мама здивовано, – Свати квартиру подарували, а ми повинні були сидіти, як бідні родичі? Ні, я так не могла!

Батьки Аліси подарували їй на весілля квартиру, яку отримали у спадок від родички. Вибір доньки їм не подобався, але робити нічого. Коли вони познайомилися з сім’єю нареченого, то одразу зробили висновок, що сьорбне ще їхня дочка з такою родиною. Складалося таке враження, що сім’ї з різних світів.

Тут я погоджусь. Мама у Кості любить з батьком за комір залити. Костю мама на світ привела ледве їй виповнилося 17. Наразі майбутній свекрусі 45 років, так що вона ще молода та енергійна. Коли вона дізналася, що батьки нареченої подарували такий шикарний подарунок, то заявила:

— Ми теж не гірші. Від матері чоловіка  нам теж двокімнатна дісталася. Ми синові її віддамо, щоб він не почував себе учимось обділеним.

Так і зробили, при цьому геть-чисто забули про існування другого сина.

— Ми вирішили жити на моїй території, а чоловікову квартиру здавати в оренду, — розповідає Аліса.

Молода сім’я могла продати обидві квартири та купити собі просторе житло, але батьки відмовили Алісу це робити. Хто знає, що чекає у житті. Так і сталося. Незабаром дівчина дізналась, що при надії.

— Ми вирішили із чоловіком, що гроші з оренди квартири будемо відкладати. Вони ніколи не будуть зайвими. — каже Аліса.

Незабаром у пари народилася дочка Анжеліка. Батьки Кості лиш за місяць прийшли подивитися на онучку. Свекруха почекала поки поїдуть батьки невістки і почала розмову:

— Алісо, ми вам квартиру подарували, а ви там квартирантів тримаєте. Тільки гроші складаєте. Так не годиться. Ми зараз маємо негаразди з фінансами, було б справедливо, якби ти нам певну частину коштів спонсорувала. Так буде слушно. Батькам допомагати треба.

Костя в цей час із батьком був на кухні і не чув про що говорили жінки. Коли Аліса йому розповіла про це, він одразу зателефонував батькам.

— Навіщо ви мені тоді віддали цю квартиру? – спитав він.

— Щоб не відставати від сватів. А то вони так козиряли своїми подарунками, а ми чим гірші? От і переписали на тебе бабусину квартиру. Але тепер шкодуємо.

— Я ледве стримала сльози, — каже Аліса. — Мені дуже було прикро за чоловіка.

Костя довго думав і прийшов до дружини з пропозицією:

— Я віддам ту квартиру батькам. Нащо воно нам? Не буде у нас від неї щастя. Це ще брат поки малий, а підросте так вони нам її і в суп і борщ будуть класти. Краще жити спокійно.

Але Аліса не згодна з таким формулюванням. Пропонує скласти гроші і купити квартиру однокімнатну брату чоловіка, але батькам нічого не віддавати.

— Я ж бачу, як вони живуть і до чого все йде. Там піде усе за вітром. Ні ми , ні брат менший нічого не побачимо. хай згадують скільки хочуть, але про майбутнє треба думати.

Тепер подружжя майже не розмовляє. Кожен вважає своє рішення єдино вірним. А як же правильно вчинити насправді?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page