Я дуже часто чую від своїх знайомих, що діти їм постійно залишають своїх дітей: на всі вихідні, то на канікули, то на все літо. Деякі батьки просто не знають, як відмовити своїм дорослим дітям.
Але ми із чоловіком – не з таких. Ми впевнені в тому, що вихованням дітей мають займатися лише їхні батьки і не треба це перекладати на бабусь та дідусів.
Наша дочка теж дуже любила привозити до нас нашого онука Артема. Тільки під кінець робила це уже без міри і навіть дозволу не питаючи. Ми любимо онука, але ці візити були для нас випробуванням. І не через те, що у нас онук, ні. Тут причина в іншому.
Моя дочка та її чоловік якраз із тих батьків, які вважають, що їхня дитина — це центр Всесвіту, що їхня дитина – найкраща. Але ми із чоловіком – люди зовсім інших поглядів на життя.
Ми свою дочку зовсім по-іншому виховували. Невже наша дитина про це забула і думає, що ми з віком стали м’якшими і змінили свої погляди на виховання дітей? Ага! Довелося нам із чоловіком усе всім дохідливо пояснити.
Привезла до нас дочка нашого онука Артема вкотре на всі весняні канікули. А нашому онукові нещодавно тринадцять років виповнилося. Останнім часом його батьки взагалі йому все дозволяти стали. Він вважав себе, чи не місцевим божком.
Але ми з чоловіком його швидко повернули на нашу грішну землю. Пояснили, що він усього навсього дитина. Довели, що весь його пафос на порожньому місці. Ох, як же йому це не сподобалось. Дзвонить батькам, просить забрати швидше.
Дочка невдоволена нашим ставленням. Але після цього більше до нас не привозить свого сина.
Так, правду ніхто не любить. Але ж треба було їх на землю спустити всіх. Поклоняються йому і нас просять.
Нам у нашому дитинстві батьки завжди правду говорили, і ми ніколи не були ідолами для поклоніння. Саме тому й виросли нормальними людьми.
А що виросте з того, хто вважає себе кращим за інших? Та нічого доброго!
Вважаю, що вчинили ми правильно.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
