Це було минулого століття у великій державі. Коли в тій країні настали нелегкі часи реформ, то закривали підприємства, скорочували робочі місця, звільняли працівників, затримували заробітні плати…
Фабрика з пошиття сумок продовжувала працювати. Але й до неї дісталися негаразди: різко впали прибутки, підприємство остерігалось банкрутства. Керівництво почало шукати причини і виявляти недостачу високоякісного матеріалу, замків-блискавок, застібок, фурнітури та інших аксесуарів.
Шукаючи шляхи виходу з кризи, посилили контроль і охорону. Згодом з’ясувалося, що нечисті на руку несуни, як їх тоді стали називати, проносили через прохідну шкіру, тканину, блискавки, карабіни, словом все, що використовується для виробництва сумок.
Спійманих на гарячому карали по-різному: то звільненням, то штрафами. Врешті-решт крадіжки припинилися. Але справи на фабриці стали зовсім кепські. Вже нічим було платити зарплати, й адміністрація постановила розраховуватися зі своїми працівниками власними виробами, тобто чоловічими й жіночими сумками, учнівськими й студентськими наплічниками.
Через деякий час виявилося, що крадіжки на виробництві все ж продовжуються, тож охоронці стали ще ретельніше оглядати речі працівників. Ті спокійнісінько вивертали кишені, розстібали сумки, в яких були тільки особисті речі і порожні судочки з-під їжі.
Одна працівниця виносила з фабрики повнісіньку сумку всякого непотребу: обрізки шкіри й тканини, деформовані застібки, нібито для доньчиних ляльок. Охоронець довго рився в тому мотлосі, але нічого не знаходив, хоч відчував, що тут щось нечисто, бо жінка була якась напружена. А він за довгі роки праці вже добре розумівся на поведінці людей.
Керівництво фабрики вирішило посилити охорону молодими працівниками. І лише всього в третє чергування молодий охоронець завдяки своїй спостережливості виявив крадійку. Це була та сама жінка, яка щодня виносила в сумці різний непотріб.
Що виносила працівниця? На що досвідчений охоронець не звернув увагу? Дайте, будь ласка, відповідь у коментарях.
