Моя колишня дружина викладач в університеті. Ми прожили разом десять років і одного дня зрозуміли, що живемо на паралельних орбітах. Вона вся в своїй викладацькій діяльності. Їздить на конференції і пише статті, а я увесь у своїх ретро-авто.
У мене своя справа. Ми з хлопцями відновлюємо ретро автомобілі. Їздимо по країні вишукуємо старі занедбані тачки і робимо з них цукерочки.
Якось ми й не помітили з Ольгою, коли перестали спілкуватись. Жили як сусіди, навіть спали окремо. Я міг дізнатись, що її вже тиждень вдома немає тільки тоді, як знаходив записку на столі у її кімнаті. Вона теж моїм життям не цікавилась.
Одного дня вона просто сказала, що зустрічається з іншим. Я мав би щось відчути, але не відчув. Ні обурення, ні образи. Допоміг зібрати їй речі і коли вона пішла зрозумів, що нічого в моєму житті не змінилось. Абсолютно.
Минуло кілька місяців відтоді. Я зустрічаюсь з дівчиною, яка зараз переїхала до мене. Одного дня до мене зателефонувала Ольга з проханням. Сказала що поруч і зараз заскочить до мене, адже згадала, що на моєму комп’ютері є потрібні їй файли.
Заходить колишня, а з кімнати на кухню за чимось вибігає моя дівчина.
— Доброго дня Ольго Львівно, – привіталась моя дівчина з колишньою.
— Привіт, Анюто. До заліку готова?
Потім одна на одну поглянули і виникла неприємна пауза. Аня ледь чи не зі сльозами на очах повернувшись до мене говорить:
— Це твоя дружина? Ну все. Я залік точно не здам.
Ми з Ольгою розсміялись, а Аня стоїть і не знає, як реагувати.
Потім ми пили чай і розмовляли. Виявилось, що Ольга викладач у моєї Ані. Дівчина все ніяк не могла зрозуміти, що за стосунки у нас такі дивні.
Найцікавіше, що Ольга тепер найкраща подруга Ані. Ще й кумою нашою стала. У них з Максимом теж поповнення планується найближчим часом.
От тобі і життя. Як були на паралельних орбітах, так і залишились. Схоже, на роду нам з Ольгою прописано нікуди одне від одного не дітись.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
