Після двох років спільного життя у Єгора з Вікою почалися дуже часті непорозуміння. І ось вкотре вони не знайшли спільної мови, Єгор горланив.
– Я все сказав. Яких ти ще чекаєш від мене пояснень? Мені набридло, що теща постійно мною невдоволена. Більше я не маю наміру все це терпіти, я не житиму з ними на одній території. А тепер зроби вибір: або ти йдеш зі мною; або залишаєшся жити з ними, але без мене!
Ще у дитинстві Єгор залишився без матері. Коли йому було 5 років, його батько знову одружився, у хлопчика з’явилася мачуха. Але та так і не полюбила Єгора, як рідного сина. А Віка у батьків була єдиною дитиною. Вони робили все заради неї. Вона була їхнім сенсом життя.
Коли минув рік їхніх стосунків, пара задумалася над тим, щоб спробувати жити шлюбом. Віка вмовила хлопця жити у її батьків, бо мають великий просторий будинок. Батьки продовжували його відбудовувати, і все заради ненаглядної доньки. Вони мріяли, щоб їхня донька жила поруч із ними. Єгор не замислюючись підтримав свою дівчину, тим більше він був знайомий з її мамою та татом, та й стосунки між ними склалися прекрасні.
Три роки без шлюбу Вікі та Єгора пройшли у спокої та мирі між усіма в сім’ї. Потім дівчина відчула, що при надії, і пара вирішила одружитися. Молодята залишилися жити з батьками Віки. Єгор був дуже радий, що нарешті у нього з’явилася справжня сім’я, а свою тещу він називав мамою. Але коли з’явився син, Єгора ніби підмінили. Він став постійно затримуватися на роботі, коли його просили допомогти по дому, він у відповідь відмахувався та обурювався.
Одного разу взагалі не прийшов додому ночувати. Подзвонив Віці, сказав, що залишиться на ніч у друга. На цьому тлі дівчина не спала всю ніч. Мати, дивлячись на стан доньки, вирішила втрутитися в їхні стосунки, щоб “підказати, як правильно” Єгору. Наступного дня він прийшов додому. Спочатку мама Вікі намагалася поговорити з ним спокійно, але нічого не вийшло, і розмова переросла в казна-що.
Після такого стосунки Єгора з мамою та татом Віки помітно зіпсувалися. Причому вони продовжували відбуватися і надалі. Віка бігала між ними, не знала чий бік прийняти. Чоловік перестав приходити додому ночувати, пояснював це тим, що більше не може жити на одній території з її батьками. А батьки продовжували їй твердити, що Єгор не той чоловік з яким вона буде щаслива.
Віка зрозуміла, що так більше не може продовжуватись. І вони з Єгором та маленьким сином зняли житло. Батьки хоч і засмутилися добряче, але вирішили не заважати дочці, бо шанували її вибір. Проте мати сказала їй.
— Якщо ти хочеш спробувати врятувати свою сім’ю, то, будь ласка, пробуй поживіть окремо від нас. Але я так гадаю, що з цього нічого доброго не вийде.
Ось уже рік, як прожили на орендованій квартирі Єгор та Віка. Але у їхніх стосунках так і не настала ідилія. Чоловік все продовжував затримуватися на роботі і періодично ночувати у свого друга, принаймні так говорив він. Вдома взагалі нічого не робив. Віка намагалася поговорити з ним, пояснювала йому, що так неправильно робити, просила більше приділяти увагу сім’ї, особливо маленькому синові. Але він у відповідь говорив, що нічого у їхній родині не вийде, адже Віка і досі слухає порад матері.
І Вікторія досі сидить сама з сином вечорами чекаючи чоловіка з гарячою вечерею і усмішкою на змореному обличчі. Не дочекається. Ляже спати. Він прийде під ранок і знову винною буде теща.
А Віка все терпить, все чекає. Гордість не дозволяє зізнатись батькам в тому, що вони були праві. готує, пере, одягає чоловіка. але кому це потрібно і чи надовго дівчини вистачить?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – intermarium.news.
