8 років тому ми купили квартиру в новобудові, зробили хороший ремонт. Довгий час наша сім’я тулилася в крихітній квартирі, тому я була такою щасливою, що у нас з чоловіком буде своя кімната, та й сину-підлітку 12 років давно було пора мати свій особистий куточок.
Після переїзду я відразу пішла знайомитися з новими сусідами, на старій квартирі у нас були прекрасні сусіди, ми часто ходили один до одного в гості, влаштовували пікніки у дворі. На той момент в нашому будинку ще не всі квартири були продані, але я познайомилася з молодою парою, що живе через кілька квартир від нас.
Дівчина мені дуже сподобалася: молода, симпатична з хорошим почуттям гумору. А ось чоловік навпаки був незадоволений, що я прийшла до них без запрошення. Він здався мені якимось слизьким типом, навіть здивувалася, що така красуня знайшла в ньому. Дівчину звали Поліна, на той момент їй було лише 19 років, а мені 35. Поліна з чоловіком заселилися практично перші. Квартиру дівчині подарувала мама, якої невдовзі не стало.
Через кілька місяців після переїзду вночі пролунав дзвінок, я відправила чоловіка відкривати двері. На порозі стояла Поліна заплакана. Її чоловік випивав у них вдома з другом. Дівчина попросила припинити вечірку, бо завтра йому на роботу, та й дитина постійно прокидається від їх гучних розмов. Але хлопець розмовляти не хотів. Мій чоловік пішов додому до Поліни і розігнав молодь. На цьому шлюб Поліни і закінчився, пізніше дівчина розповіла, що до РАЦСу вони так і не дійшли, може це й на краще.
Відтоді Поліна часто зверталася до нас з проханнями: посидіти з дитиною, позичати грошей чи просто виговоритися, як важко одній з немовлям без родичів, які можуть допомогти. Ніколи не відмовляла Поліні допомоги, дарувала завжди дорогі подарунки її синові, навіть сиділа з ним з ранку до пізнього вечора, поки вона проходила курси, щоб працювати на дому майстром манікюру.
Минали роки, наша допомога була незмінною.
Одного разу я прийшла додому раніше, відкрила двері своїм ключем і почула жіночий сміх на кухні. У чоловіка був вихідний, а ось, що за жінка сміялася разом з ним, я не відразу зрозуміла. Пройшовши на кухню, я побачила таку картину: Поліна разом з моїм чоловіком щось пили і над чимось сміялися.
– Марино, ти вже вдома? – сказав, чоловік трохи ніяковіючи.
– Ой, Марино, привіт. У мене, як на зло, сіль закінчилася, думаю, зайду до Вас. А тут Олександр запропонував продегустувати цю смакоту, а ми так захопилися, що всю пляшку осушили, а мені ще за Олексієм в садок бігти. Біжу. Дякую за гостинність, – дівчина посміхнулася і втекла.
Начебто нічого зайвого в той день я не побачила, але вся ця ситуація мене розізлила. Я побачила в очах свого чоловіка якусь іскру у ставленні до Поліни.
Через місяць я потрапила в стаціонар. Мені було вже не до ревнощів і сімейних розборок, тому я швидко заспокоїлася. Навіть якщо чоловік і намагався пофліртувати з сусідкою, то для чого ж їй чоловік старший за неї на 20 років. Взяти з нього було особливого нічого, мільйони він не заробляв. Наскільки я знала, залицяльників у сусідки було дуже багато, деякі навіть дуже забезпечені чоловіки.
Поліна приїжджала до мене кілька разів, привозила всяку смакоту і книжки, щоб я не нудьгувала. І мої побоювання остаточно розвіялися.
Але все таємне рано чи пізно стає явним. Любчиків видав син Поліни. У мене були чудові стосунки з хлопчиком, я ставилася до нього з любов’ю і добротою. Олексій навчався у другому класі, останній урок скасували – захворів вчитель. Хлопчик не попереджав маму, а відразу пішов додому, відкрив двері ключем і увійшов в квартиру. Він застав мого чоловіка разом з мамою. Поліна сказала, що у дядька Сашка порвалися штани, а так як тітка Марина на роботі, вона вирішила йому їх зашити. Також сусідка попросила сина про це нікому не говорити, тим більше тітці Марині, а то вона буде дуже лаяти дядька Сашка за порвані штани.
Увечері цього ж дня я йшла додому, а Олексій гуляв у дворі. Хлопчик підбіг до мене і каже: «Тітко Марино, а хочете секрет розповім?». Я обняла хлопця і сказала: «Давай». А він мені і каже: “А у вашого чоловіка білизна зі стрілочками”. Дуже здивувалася, звідки він знає яка білизна у мого чоловіка, почала його розпитувати. Хлопчик спочатку не хотів говорити, але шоколадка зробила свою справу і він всіх здав.
Увечері в нашій квартирі була буря. Чоловік, звичайно, все заперечував, сказав, що хлопчик все придумав заради шоколадки, але я відчувала, що чоловік мене обманює, тим більше на ньому була білизна зі стрілками.
Я зібрала речі і пішла з дому, живу у подруги, планую днями подати на розлучення. Син уже вчиться в університеті в іншому місті, з нами не живе, тому не бачу сенсу терпіти зради і зберігати шлюб заради дитини.
Фото ілюстративне.
