fbpx
Історії з життя
Ой, що ж це я геть розлінилася сьогодні. — подумала вона. — Скоро прийде чоловік, а вечеря не готова. Ой здається почалося

Міцно заплющивши очі, Катя стояла на вагах. Їй було не по собі. Вона видихнула все повітря, затримала подих і тільки після цього розплющила очі. Дівчина розчаровано зітхнула.

Два тижні новомодної дієти і виснажливих пробіжок вранці, результатів не принесли. Катя скипіла, відчинила холодильник, дістала ковбасу. Зробила собі великий бутерброд. Довго дивилася на нього, потім тяжко зітхнула і віднесла його вуличному собаці. Пес від щастя завиляв хвостом і лизнув Каті руку.

Катерина з дитинства не була стрункою дівчинкою. Ще з дитячого садка її називали пампушкою. Катя плакала, сердилася навіть намагалася огризатися. Все було марно. Чіплятися до неї перестали лише в інституті.

Зі школи в дівчини була найкраща подружка Віка. Дуже красива і струнка дівчина. На неї часто задивлялися хлопці, які постійно запрошували її на побачення. Віка намагалася познайомити Катю з кимось із своїх друзів хлопців. Однак усі її спроби були марними.

А напочатку тижня трапився один цікавий випадок. Дівчата поверталися з крамниці. Автомобіль, що проїжджав повз них, промчав по калюжі і оббризкав Катю з ніг до голови. Автівка пригальмувала. Симпатичний хлопець, який вискочив з неї, дуже вибачався. Підвіз подружок до найближчої хімчистки. Так Катя і познайомилася із Женею.

Віка весело щебетала з хлопцем, а Катерина не могла навіть підвести на нього очі. Вона з подивом усвідомила, що Женя їй дуже сподобався. Однак дівчина чудово розуміла, що у неї нульові шанси. Хлопець запросив подружок у кіно. Катя твердо вирішила не йти. Зрозуміло, що його зацікавила Віка, а її запросили так, за компанію. Це було дуже прикро.

Ледь дочекавшись вечора, Катруся не витримала, набрала подружку.

— Як все минуло?

— Можна сказати ніяк, — поскаржилася Віка, — Фільм був цікавий. Тільки це й тішить. Євген якийсь мовчазний. До речі, він цікавився причиною твоєї відсутності. Я вигадала, що ти занедужала.

Катя засмутилася. У неї була надія побачити Женю хоча б із подружкою, та й та зникла. На очі навернулися сльози. Ніс миттєво почервонів. Дзвінок у двері відволік її від сліз. На порозі стояв Євген із пакетами в руках.

— Ти не пішла з нами в кіно. — З порога випалив хлопець. – Віка так і не пояснила причину. Я подумав, що ти нездужаєш. Бачу, не схибив. Я приніс фрукти. Може тобі потрібно щось? Я збігаю.

— Що ти, нічого не треба, — розгубилася Катя.

Їй було дуже соромно за багряне обличчя, домашній одяг. Вигляд у неї був, м’яко кажучи, не дуже.

— Це ти застудилася, коли я тебе оббризкав, — винувато сказав Женя, — Бери, — він простяг пакети, — Тепер я почуватимусь винним. Це через мене.

Він віддав пакети Каті в руки, трохи помовчав.

— Добре, я піду. Не турбуватиму тебе. Твою адресу я знаю, бо підвозив тобі тебе додому. Давай обміняємося номерами телефонів?

Катя, мов зачарована, продиктувала свій номер і зачинила двері.

«Який хороший хлопчина. — розмірковувала вона. — Співчутливий. Напевно закохався у Віку і хоче їй сподобатися. От через мене і діє. Треба розповісти все Віці. Нехай придивиться до нього. Гарний хлопець, тільки не мій», — знову засумувала Катя.

Вранці, поспішаючи на роботу, вона знову зіткнулася з Женею. З’ясувалося, що їм по дорозі. Катя несміливо сіла в машину і всю дорогу сором’язливо мовчала. Женя розповідав їй веселі історії, намагався якось її розвеселити.

Щоранку Женя зустрічав її біля будинку і відвозив на роботу. Вона із нетерпінням чекала на ці зустріч. Катя розквітла. Зробила собі нову зачіску, поміняла гардероб, стала більш вільнішою, тому ранкові розмови проходили легко та весело.

Через місяць Женя запросив її в кафе. Катя щиро здивувалась і навіть не повірила йому.

— Ти, ти смієшся з мене? — крізь сльози промовила вона.

— Чому? – не зрозумів хлопець. — Я тебе чимось образив? Сходимо в кафе, посидимо, побалакаємо. Що тут такого?

— Як я можу піти з тобою в кафе? – розплакалася Катя. — Я ж далеко не модель.

Женя здивовано плескав очима. Потім трохи прийшов до тями.

— Ти що жартуєш? Що ти собі вигадала? — знизав плечима хлопець. — Я як побачив тебе, то для мене світ перекинувся. Красива, статна. Цариця. Я не знав, як тобі сподобатися. Я ще не зустрічав кращої і красивішої дівчини за тебе.

— Ти не обманюєш мене? – закліпала очима Катя.

— Смішненька, подивися в дзеркало. Ти ж красуня. Чи ти вважаєш, що я тобі не пара? Не вартий тебе?

Катя стояла біля вікна. Трохи турбувала спина. У її стані це нормально. Вона глянула на годинник.

«Ой, що ж це я геть розлінилася сьогодні. — подумала вона. — Скоро прийде чоловік, а вечеря не готова. Ой здається почалося».

Катя схопила телефон.

— Женю, почалося. Ти де? — збентежено вигукнула вона.

— Заспокойся, кохана, я біля дверей. Зараз заходжу. У нас вже все готово до появи синочка. Ми впораємось.

Не хвилюйся. Я поруч.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page