Ми з Олегом прожили в подружжі сім щасливих років, разом працювали в лікарні, виховували шестилітнього сина Євгена. Потім чоловік, як успішний пластичний хірург, продовжив практику в Міннеаполісі.
Не пройшло й року після його від’їзду, як Олег подав на розлучення, мотивуючи розірвання шлюбу моєю невірністю, про яку нібито повідомляли йому з чоловічої солідарності наші спільні колеги. Та й до мене доходили чутки про його кохання до американки українського походження. Кошти на сина він регулярно надсилав протягом восьми років перебування в США, тільки дуже переймався, чи не я витрачаю їх на себе.
Олег несподівано повернувся зі своєю американською нареченою в Київ, придбав заміський будинок, відкрив приватну клініку і вдруге подав до суду на визначення місця проживання сина з татом, буцімто мама не може дати собі ради з підлітком, у якого і поведінка стала незадовільна, і успішність суттєво знизилася, тож хлопчику потрібна тверда чоловіча рука, авторитет батька, а не потурання матері.
Моя захисниця запитувала Олега, чи він за вісім років хоч раз бачився, спілкувався чи відпочивав із сином, адже в соціальних мережах багато фотографій тільки з його нареченою та її донькою Еммою, знятих на найкращих курортах Америки. Колишній виправдовувався, що для того треба було витрачати час і кошти, щоб прилетіти на день-два в Україну і взяти з собою на тиждень сина. Зате мені він дорікав, що недостатньо контролюю хлопця, що водиться з поганою компанією.
У школі колишній поговорив зі всіма вчителями й однокласниками Євгена, зібрав усні характеристики на Женю, у поганому вихованні якого, на його думку, винна тільки недбайлива мама, а класну керівницю, вчительку іноземної мови, взяв за свідка.
Олег спочатку включав суворого батька, докоряв синові за неналежну поведінку та низьку успішність із математики. Його майбутня дружина Єва також докинула своїх п’ять копійок, що з математикою йому могла б допомогти її дочка Емма. Звідки їм було знати, що Женя – натура творча, має хист до мов і музики, то навряд чи з точними науками коли-небудь подружиться. Він найкраще в класі знає англійську, про що свідчила вчителька, співає та грає на гітарі, бере участь у шкільних концертах, проте Олег сфокусувався тільки на негативному.
Після всіх претензій до невихованого й легковажного сина Олег взявся переконувати його погодитися жити в його заміському будинку, де він матиме окрему кімнату і все необхідне, поміняти школу і навчатися в одному класі зі зведеною сестрою Еммою. Женя не погоджувався. Олег тоді сказав йому: суд все одно вирішить, що краще йому проживати з батьком, у якого значно кращі побутові умови та в рази більше доходів, ніж у мами-лікарки.
Женя сказав, що проживати хоче тільки з мамою, не відчуває, що тато його любить і розуміє. Слова сина відіграли вирішальну роль у цій справі, і в позові Олегу було відмовлено. Тоді він звернувся до Служби в справах неповнолітніх дітей і виклопотав дні й години для побачення з сином, щоб налагодити з ним стосунки.
Женя важко йшов на контакт із татом, якого мало що пам’ятав із дитинства, а в свої шкільні роки тільки й знав, що батько в Америці, шле гроші, на зв’язок зрідка виходить, бо і різниця в часі, і багато роботи. А зараз у тата друга сім’я, дружина, її донька, тож навіщо йому пропонувати залишити маму, яка всі ці роки за нього дбала.
Я не забороняла Жені зустрічатися з татом, заночувати на вихідних. Щоправда, з розповіді сина, тато переважно був дуже заклопотаний роботою і просив дружину або Емму погуляти з хлопцем.
Через кілька місяців сам Олег ощасливив мене власною персоною. Я насторожилася, чекала неприємної розмови про Женю, але він, опустивши очі, сказав: «Хочу поговорити про нас із тобою. Щось не складається в нас із Євою. Все їй не таке, як у Штатах. Вона хоче повернутися. А в мене тут якраз налагодилися справи. Та й ви з Женькою мені не чужі. Я так хотів би почати все спочатку. Та й Женя буде дуже радий».
Я обіцяла подумати, хоч відповідь знала зразу: «Нізащо! Я давно розлюбила людину, яка зрадила зразу ж по від’їзді, але винною робила мене.
Я не можу кохати чоловіка, який намагався відібрати в мене найдорожче – єдиного сина». Але порадьте мені, як сказати про моє рішення Євгену, який хоче бачити поряд з собою і тата, і маму.
