fbpx

Олег подарував набір з мила, мочалки і шампуню! Це було на розпродажі в магазині. Я добре знаю, бо перша думка, яка мені майнула, коли я ходила на закупи, то це те, що такі набори дарують жінкам «на-відчепись»

Мій перший шлюб закінчився через байдужість чоловіка. Він почав мене сприймати як належне і взагалі не турбуватися, про те, що я хочу, про що мрію. Він вважав, що я маю дітей і все, його місія на цьому скінчилася, я маю бути щаслива до скону віку.

Я любила безмежно наших дітей, але ж і звичайна дрібничка, але така, про яку я говорю і мрію – вона теж мені дуже приємна.

Наприклад, поїхати за місто і просто погуляти з дітьми, посидіти біля річки. Подивитися як тече вода, як горить вогонь…

Але ж ні – завжди я щось видумую.

Натякаю на подарунок – купить щось таке, що ні викинути, ні використати…

З роками взагалі зрозуміла, що я просто відмовляюся від подарунка, кажу іншим разом і все.

– Не треба мені ніяких подарунків, у нас і так нема грошей на те, що я хочу, – кажу я.

– А що ж ти таке хочеш, – ображався чоловік, – Подорож на Канари?

– Може й так, так що, думаю, через років двадцять ти мені назбираєш.

І отак моє день народження переростало в сварку.

Одне йшло за іншим і я просто вже більше не знала цього чоловіка і не хотіла з таким незнайомцем жити.
З Олегом я познайомилася банально, в ресторані. Сиділа наша компанія і їхня за сусідніми столиками і не знаю вже хто кого зачепив, але далі всі разом танцювали та веселилися.

Далі ми почали зустрічатися і я розуміла, що це моя людина, він мені подобається: теж розлучений. Має дітей від першого шлюбу, які живуть з дружиною, він був дуже уважним до дружини, але вона казала, що він її надто опікає і вона захотіла стати вільною.

Господи, та це ж чудово – я хочу опіки і піклування, а він теж хоче піклування. Все, пазли зійшлися!

Наш перший Новий рік ми зустріли у мене: я, діти і Олег. Я приготувала всім подарунки, гарно упакувала, підписала і отримувала фантастичне задоволення від їхньої реакції. Звичайно, що всі були задоволені. Адже я уважно слухаю, хто про що говорить і те й шукаю. Олег хотів якусь мормишку і я її купила, розпитала, яка краща в магазині і вибрала за порадами.

Олег просто сяяв від задоволення.

Діти мені купили смішні тапці і скраб для тіла.

А Олег подарував набір з мила, мочалки і шампуню! Це було на розпродажі в магазині. Я добре знаю, бо перша думка, яка мені майнула, коли я ходила на закупи, то це те, що такі набори дарують жінкам «на-відчепись».

Мені стало дуже неприємно.

Я розуміла, що він ще не знає моїх смаків, але ж міг просто подарувати сертифікат в магазин і я б купила, що треба. Але я йому казала, що хочу набір тіней від відомого бренду і навіть якось позітхала коло них, коли ми ходили в магазин купувати всякі дрібнички для Олега: зубну пасту, щітку, бритву…

Далі я почала пригадувати, що й квіти на побачення Олег не часто приносив, а коли й були, то такі, що хотілося їх нести в пакеті, а не гонорово в руках. Теж на відчепись…

Я вирішила, що дочекаюся свого дня народження і тоді буду бачити, що ж відбувається насправді.

Я вирішила купити йому зручний органайзер, щоб він почувався зручно, коли ночує в мене. Вибрала з натуральної шкіри від відомого бренду.

Олег з задоволенням вдихав його запах, перевіряв відділення і тішився, як дитина.

Я не стала більше випробовувати долю і сказала йому, що хочу на день народження саме таку сумочку. По ціні вона була така ж, як я витратила на його подарунок.

Якщо взяти, що я ще й стіл накрила для Олега і ми святкували у мене, то я переплатила.

Настав той день.

Перед тим Олег був в чудовому настрої і хвалився, що уклав дуже вигідну угоду і матиме велику премію.

Нарешті ранок дня народження, просто повідомлення від нього, скопійоване з Інтернету. На вечір він прийшов зі своїм «фірмовим» букетом і цукерками. Я чекала на подарунок. але він так і не з’явився.

– А де подарунок, – спитала я.

– А хіба я поганий подарунок приніс, – став з себе корчити ображеного він, – Ти бачила скільки та сумка коштує? Вся моя премія!

– Але стільки коштує твій органайзер!, – обурилася, – Я спеціально обрала рівноцінні подарунки.

– Мені такого дорогого подарунка не треба, щоб потім ним маніпулювати!

Далі щось бурчав, що всі жінки одинакові, а я з жахом усвідомила, що зустрічаюся з копією свого чоловіка!

Фото Ярослава Романюка.

You cannot copy content of this page