fbpx
Історії з життя
Останній раз на сімейному святі Марія Миколаївна подарувала онукам машинки – я просто не знала що сказати! Доньчиному онукові – машинку на пульті, а моєму – китайську вантажівку, добре, хоч колеса крутилися

Мені потрібна порада жінок, чиї дорослі син і дочка живуть сім’ями вже з дітьми. Справа в тому, що моя свекруха обожнює свою доньку, онука, її родину та в притул не помічає нашу.

Моя мама живе далеко, а на мої скарги каже, що так завжди буває. Мами більше люблять онуків від дочок, і  це на рівні підсвідомості. Ну, хіба не маячня? Це вона вигадала, щоб мене заспокоїти. Нібито є такий незрозумілий зв’язок, а дітей сина народила інша жінка, там спорідненість другорядна.

Не знаю, що й думати. Ми з чоловіком живемо у свекрухи, є синок, чотирьох років. Я поки не працюю, сиджу з дитиною. Свекруха підрахувала, що так вийде дешевше, ніж йти в садок чи няню наймати. Вона сама працює добу через три.

У мого чоловіка є старша сестра, але дитині теж чотири роки. Вони живуть окремо, всім забезпечені, дитина ходить до престижного садка. Чи треба говорити, що свекруха майже весь вільний час допомагає з тим онуком? Вранці мчить туди ні світ, ні зоря, відводить дитину в садок, потім зустрічає, везе його в якісь центри раннього розвитку з психологами, англійською мовою і басейном.

На дрібниці я вже не звертаю уваги: ​​напечу чоловікові пиріжків, (я ж вдома сиджу!), Вона поїде до дочки – все кине в пакет і забере. Я ж ще зроблю, мені ж нічого робити! А донька її зайнята людина, після роботи не біля плити стоїть, а в салони їздить.

Кручу заготовки (а вони у мене добре виходять), так вона все критикує. Її донечка по-іншому робить і спеції інші кладе, і кришки не так стерилізує. А потім дивлюся – банки всі зникають, знову їм відвезла.

Ну, все це можна перетерпіти, але коли вона починає хвалити того онука, а мого сина характеризувати лише негативно  – не витримую. Ось той букву вивчив, картинку намалював! Навіщо порівнювати? Зрозуміло, що для кожної матері своє дитя найкраще.

Коли сестра з сім’єю до нас приїжджає, діти граються разом. Моя дитина вже чистенько говорить короткими пропозиціями, може читати прості слова. Їсть акуратно, прибирає за собою, а його брат, тільки кричить, та вимагає, щоб в руки дали.

Коли в останній раз на сімейному святі Марія Миколаївна подарувала онукам машинки – я просто не знала що сказати! Доньчиному онукові – машинку на пульті, а моєму – китайську вантажівку, добре, хоч колеса крутилися. Але потім я пишалася своїм хлопцем! Він машинці зрадів, побудував з книжок гірки, містки, трампліни і став пускати по цій трасі свою вантажівку. Чоловіки зацікавилися, підсіли на килим грати до сина. А той онук потикався в пульт, а координації – немає, і викинув бабусин подарунок.

Що не так зі мною і моїм сином? Я намагалася говорити зі свекрухою, вона відразу лементувати – мало вона для нас робить? Як же бути?

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

facebook