fbpx

– От скажи, який нечистий тебе смикнув гортати мій паспорт? – злиться на дружину Олег. – Що ти хотіла там знайти? Ми з тобою півтора десятка років прожили в ідеальному шлюбі. Куди ти полізла? Навіщо?

У Марії з чоловіком троє маленьких дітей, старшому десять. Буквально півроку тому, наводячи порядок в ящику з паперами, вона взяла в руки паспорт чоловіка і машинально перегорнула сторінки. Нічого такого знайти вона, звичайно, не хотіла, але в цьому паспорті її очікував сюрприз, та який. На сторінці «Діти» замість трьох пунктів, як у неї, Марія нарахувала чотири.

При звірці знайшлася зайва дівчинка семи років, на півроку старша за неї середуща донька.

Виявляється, буває і так, і не тільки в поганих серіалах.

Припертий до стіни чоловік неохоче зізнався – так, мовляв, є донька. Та що вже там, якщо називати речі своїми іменами – не тільки донька, але і друга сім’я. І ту жінку він теж кохає. Але йти не збирається. Ні звідси і ні звідти. Пропонує жити як ні в чому не бувало.

– От не сунула б свій ніс куди не слід – жила б до діамантового весілля щасливо і впевнено. Так що припиняй рюмсати, сама винна. А наступного разу не лазь по кишенях…

…Зараз вже, звичайно, почуття вляглися, пережила, пережувала. Живуть, а що зробиш – він працює, добре заробляє, у неї тільки закінчений дванадцять років тому інститут за плечима і троє маленьких дітей. Ні роботи, ні зарплати. Квартира, школа, статус. Та й йти їй нікуди, ніхто її ніде не чекає. Вдає, що нічого не сталося, все залишилося як і раніше – сімейні вечері, плани, поїздки в магазин за покупками…

– Все пережила, тільки одне в голові укласти не можу – стільки років мовчати про свою дитину… Я ж, наївна, думала, що у нас кохання, сім’я, а у нас – сусідство… Третя дитиня з’явилася, і він же не був проти ..

– Ну невже ти хотіла б, щоб він тобі тоді відразу сказав – що ось мовляв, так і так, у мене дитина?

– Так! Принаймні, це було б чесно! А так, як він вчинив – це взагалі нечесно…

***

У другої моєї приятельки, Наталії, двоє маленьких дітей дошкільного віку і теж крах усіх надій. Втім, за іншим сценарієм.

В один прекрасний день чоловік посадив її на диван і розповів всю правду.

Правда полягала в тому, що її він давно не кохає, живе тільки заради дітей. Є у нього і кохана жінка, ідеал у всьому.

Але оскільки він, чоловік тобто, не останній, а, навпаки, зразковий сім’янин і чудовий батько, то коханню своєму на стороні він волі не дасть. Затисне почуття і буде залишатися далі батьком своїм дітям, а Наталі чоловіком.

Як чесна людина, мовляв, обманювати він не міг, повинен був сказати.

Ось зараз сказав – і гора з плечей, фух. Давай вечеряти будемо.

…Перший порив був звичайно зрозумілий – чемодан, вокзал, Херсон. Чому Херсон? – Батьки у Наталії там.

Але потім охолола, подумала – куди? кому вона потрібна? навіщо?

Тут – столиця, квартира, хороший рівень життя, машина в родині, поїздки на відпочинок. Там – існування. Гаразд для неї, але ж і дітям те ж саме.

Залишилася. Живуть. Зовні, ніби нічого не змінилося – вечеряють, розмовляють, будують плани на відпустку, їздять за продуктами.

– Одного не зрозумію – навіщо він це сказав? До чого? ну що за чесність така?

– А що, було б краще, якби ти не знала?

– Звичайно краще! Раз він не збирався нічого міняти – навіщо було ставити мене до відома? Не розумію! Для мене ця чесність – взагалі за межею розуміння…

Що думаєте?

За матеріалами – Aрка.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page