Отже, ви хочете поміняти стару модель на нову?, – голос Ангела був задуманий.
– Так, так, – захитав головою чоловічок, обтираючи хустинкою лисого лоба, – Як в рекламі – приносите стару модель і вам дають нову з доплатою.
– А що вам не подобається в старій моделі?, – Ангел так само задумано хмурився.
– Як що? Ви мене, взагалі-то, обманули.
– Ми?
– Так, ви. Ви що мені казали? Довговічна, витривала, стабільно робота протягом всього терміну експлуатації. А у мене що?
– А що у вас?
– А вона вже бурчить, а зовнішній вигляд, знаєте, вже й не той. І вже не хоче так ретельно працювати.
– Що ви таке кажете?, – Ангел почав ритися в паперах, цикати на кнопочки, телефонувати та уточнювати, а далі подивився на чоловіка, – За моїми даними ви отримали чудову модель, Тетяна, веселий характер, добра, щира, невимоглива і працьовита.
– Ну, це коли було, – пробурчав чоловік.
– Було це за моїми даними рівно тридцять років тому, – заглибився Ангел в папери.
– Але зараз вона не така!
– Послухайте, ви теж не такий, як тридцять років тому, – сказав Ангел, – але всі характеристики повністю збережені і навіть вдосконалені. Ось вона на початках вміла готувати їсти на тверду п’ятірку, а тепер на сто балів, он у вас яке черевце.
– Ну, це так, не буду про це нічого казати.
– Так само вона прибирає, миє, полірує, пере, як і тридцять років тому. Та навіть більше, бо колись ви жили, якщо не помиляюся в маленькій кімнатці гуртожитку, а тепер у вас своя трикімнатна квартира, роботи набагато більше.
– Так, але, – почав було чоловік, але Ангел його знову перебив.
– І ось написано «економна», вона мало на себе витрачає і завдяки цьому ви змогли назбирати, і на свою квартирі, і дітей ростити. Бачу, тут у вас ще й запас в старому черевику є.
– Це моє!, – вигукнув чоловік, – Це до діла стосунку не має.
– А що тоді має? Бо я вже нічого не розумію.
– Ну, ось візьмемо безшумність, так?, – почав чоловік.
– Так, є така характеристика.
– То її вже немає цієї безшумності.
– Що ви таке кажете?
– Так, нема, вона мені починає в очі казати, що не так, вона бурчить і за зарплату, і за спізнення, за взуття брудне, заляпану скатертину, вона навіть каже про втрачену молодість.
– Що ви таке кажете? Я маю це перевірити.
– Перевіряйте. Перевіряйте і ще перевірте, що вона перестала усміхатися і сміятися!
– Не може бути.
– Так, не усміхається, не сипле компліментами, не слухає уважно, не підтримує, вона мене взагалі ігнорує!
– Ні, цього не може бути. Тут треба подивитися в налаштуваннях, – Ангел схопився з місяця і кудись побіг.
В цей час чоловік вдоволено витирав спітнілі долоні. Ось, тепер він покаже Тетяні, як його не слухати. Замінить на молоденьку, яка буде його, Петра Демидовича, обожнювати, догоджати та обслуговувати. А то дивися, що надумала – перечити йому, мати свою думку, можна подумати, що вона йому рівня. Нічого-нічого, все зараз буде добре.
Нарешті прийшов Ангел з цілою купою папірців.
– Дивіться, Петре Демидовичу, тут ось яка справа. На емоції у нас гарантії нема, тому за цю рису ми не відповідаємо.
– Як це нема гарантії? Ви що мені таке підсунули? Ви мене обманули.
– Ні, ми не обманули, ми ось тут в договорі вказали, що за ці емоції ви відповідаєте самі і витрачаєтеся на їх обслуговування теж самі.
– Це як так? Де таке написано?
– А ось тут: «беру тебе, Тетяно, за жінку, і прирікаю тобі любов, вірність, і чесність подружню.
– Ось це маленькими буквами? Та я його навіть і не бачив!
– Послухайте, бачив чи не бачив, але ви підписували.
– Ні, так не піде. Я не знав.
– Ви чудово знали. Бо ось у нас і додаток до договору про емоції – ви маєте піклуватися про те, аби позитивні емоції наповнювали жінку, якщо їх нема, то звідки вона візьме їх, щоб передати вам? Знаєте, Петре Демидовичу, я взагалі дивуюся, як ця модель була поруч з вами тридцять років і мала стільки ресурсу? Це унікальний випадок і ми вас у нього заберемо для дослідження!
– Інша справа, забирайте. Але мені нову модель.
– Добре, але з вас ось така сума.
Від побаченого чоловік скрикнув, бо у його запасу в черевику не було й тисячної долі такої суми.
– Чого ви скрикуєте? Ви подивіться, який вигляд, ви знаєте, скільки коштує таке виготовити? А це ж іще треба на техогляд возити щомісяця, це ось скільки буде коштувати.
Петро Демидович скрикнув ще голосніше … і прокинувся.
Він лежав на підлозі весь мокрий, видно впав, коли крутився. Тетяна мирно сопіла на ліжку і чоловік полегшено зітхнув, треба ж такому наснитися. Він побрів на кухню попити води, відкрив вікно аби нічна прохолода трохи його остудила.
Думки в його голові проносилися з шаленою швидкістю. Він давно думав про те, що його дружина перестала бути тою, яку він колись зустрів в дев’ятнадцять років, яку любив, виростив двоє дітей. Вона стала дратівлива, давно перестала усміхатися, відколи вони почали збирати на квартиру і це його вже дістало. Замість визнання його заслуг, вона щось бурчить про те, що й не жила, ніде не їздила і нічого не бачила. Таке сказати, живучи в його квартирі на його гроші, її зарплату він не рахує. Та інша б на її місці біля нього пурхала. Як от Світлана з бухгалтерії, як видає йому зарплату, то каже, що він дуже цікавий чоловік. А їй лишень тридцять п’ять.
А Тетяна тільки каже, що втомилася йому їсти готувати, що за ним доглядає як за дитиною, бо все треба принести і підготувати.
Не цінує вона його просто, не цінує. А от Світлана б цінувала. Він в цьому впевнений на всі сто. То, може наважитися і таки поміняти жінок? Навіть, сон про це йому снився…
Поки Петро Демидович думав свої думи, вдивляючись мрійливо в зоряне небо, Тетяні теж снився сон – і він перевернув її уявлення про чоловіка. Про що саме вона мріяла – то вже інша історія…
Автор Ксеня Ропота
