П’ятдесят два дні в підвалі під обстрілами та тридцять три дні в облозі провела Анастасія Гармаш з 4 дітьми (найстаршій – 9, наймолодшій – майже 2), мамою та бабусею. Декілька разів вони намагалися виїхати з села П’ятихатки Василівського району до Запоріжжя, але окупанти не пропускали. Історію порятунку розповіли Суспільному Запоріжжя.
Жінка згадує, що перший снаряд впав на її подвір’я 28 лютого:
“Спочатку був один постpіл, в нас вікна посипалися, другий постppіл в авто. Вони цілих 33 дні тримали в облозі село, до нас не могла приїхати “гуманітарка”, не можна було виїжджати. Страшно було ходити навіть. Вони їздили, мародерили. Я виїхала, там залишилося все. Ми просили небайдужих приглянути, але прийшли “освободители” і звільнили від усього”.
17 квітня родині Гармашів допомогли евакуюватися приватними автівками до Запоріжжя. Їхали через заміноване окупантами поле. В логістичному хабі для переселенців оглянули дітей, надали гуманітарну допомогу і проконсультували.
“Було пeкло там. Діти кожного шороху і досі бояться. Дуже стpашно. Коли грім гримить, коли різкі звуки, сильний шум, вони питають: “Мама, а що нам робити, бігти в підвал? Мама, нам стpашно. Мамо, я бoюся”. В них досі лишився інстинкт, їм треба одразу ховатися, одразу присісти”.
Зараз родина винаймає будинок та записала дітей до школи й дитсадка, бо повертатися додому немає куди.
Фото: Суспільне.
07/02/2022
