У нас була велика сім’я: мама, батько і троє дітей – я, молодша сестра
Так завжди було: лиш якась робота важка і у Славка одразу щось прихоплює чи
“Ти моя донька?” – дивиться на мене моя захлипана мама. “Якщо ти моя дитина,
Я на такі одкровення аж рота розкрила, Семен знає, що я людина добра, співчутлива,
Я часто згадую, як уперше поїхав на заробітки, залишивши Галину з двома дітьми. Грошей
До нашого двору збігались люди звідусіль, бо такого зчинилось, що ніколи й не бачили.
– Кому ти треба з двома дітьми?, – казав він мені і плескав друга
Я жила собі у шлюбі так, як жили мої батьки і дід з бабою.
Я стояла біля вікна, дивлячись на пізнє осіннє небо. Сірі хмари нависали над містом,
Все розкрилося банально і випадково, але найсмішніше було те. Що все наше спільне зі