Всі плітки йдуть від людей, які не мають почуття гумору. Такий висновок я зробила з останньої події, бо тепер не знаю, як все й виправити, коли мій жарт обріс такими подробицями, що вже мені аж волосся на голові ворушиться.
Приїхала я до матері з заробіток з Італії, вирішила відвідати її та й побачитися з давніми подругами, з родичами. Отак я прогостювала два тижні і назад вернулася і вже через певний час до мене й дійшов той жарт, який я сказала, але вже його наслідки.
Телефоную я до мами, а вона мені й каже:
– Пам’ятаєш, ти розказувала за Галю, що вона і Італії робить, то тепер чоловік її покинув.
– А чого?, – дивуюся я.
– А того, – і мама починає мені розказувати про Галю таке, що мені спочатку стало дивно, а далі й лячно, бо це ж мій жарт хтось отак перекрутив та додав подробиць і вже є результат – сім’я розпадається.
Ну, що за люди? Як так можна було мої слова перекрутити?
Справа в тому, що Галя тільки недавно поїхала на заробітки і одразу взялася гроші в хату вкладати. А я ж нічого не знала про те, де вона працює і так ще здивувалася, що роки стояла їхня хата без змін, а тут і дах поміняли, утеплили хату та помалювали.
– І звідки такі гроші у неї?, – спитала я подруг, коли ми зустрілися на каві.
– Та вона в Італію поїхала і там працює.
– Певно, має сеньйора, – кажу я їм, – бо я роки в Італії, але ще отак не маю грошей аби на материну хату витратитися.
І що я такого сказала? Я просто пожартувала!
І от мама мені й каже. що хтось бачив Галю, як вона з стареньким дідком по пляжу під ручку ходить, що вона вже й свого чоловіка хоче покинути, бо їй там краще і той сеньйор дуже багатий.
– А Микола, як таке почув, то загуляв, а далі всі її речі з хати викинув. А Галя сказала, що й не вернеться до такого чоловіка. Так, що ти, дитино, дивися, аби твій чоловік про таке не чув, – строго сказала мені мама.
А мені волосся на голові дибки стало. Я ж просто пожартувала, а люди он як перекрутили!
Звичайно, що я не піду зізнаватися до Галі чи до Миколи. Раз між ними таке пішло, то видно, що давно між ними була тріщина і останньою краплинкою став мій жарт. Я роки в Італії, то мій чоловік подібного не робить, бо мені довіряє. Так, що мені нема перед ким каятися, правда ж?
Фото Ярослав Романюк
Автор Ксеня Ропота