Михайло гуляв в своєму саду, потім обійшов город і дивився на виконану роботу. Він залишився задоволеним собою: встиг зробити майже все, що мав намір.
Замучився тільки з листям. Що б не робив, вони продовжували падати. Думки крутилися в голові у Михайла: Він відчував себе дивно: в душі було і тепло, і якось неспокійно.
Хоч і по телевізору повідомили, що гряде сувора зима, Михайлу було не стpашно. Він зібрав досить дров для зими, а серце його гріло ніжне почуття – любов. Його коханою була Тая. Після розлучення з дружиною вона принесла в життя Михайла море позитивних емоцій.
До речі, про дружину. Її звали Марія. Після того, як вона зустріла свою подругу-однокурсницю, немов змінилася і стала іншою людиною. Ця подруга колись переїхала жити в Рим. Як стверджувала Марія, в інституті вона особливо не вчилася, отримувала трійки. А потім знайшла собі багатого чоловіка, вийшла заміж, переїхала в Італію і відкрила свій бізнес.
Після того, як дружина дізналася про її успіхи, просто cкaзилася.
– Як це так? Значить вона, трієчниця, стала багатою і живе собі на втіху, а я чого домоглася? Живу на свою крихітну зарплату. День і ніч працюю на городі. Це ж не справедливо!
Скільки б чоловік не намагався заспокоювати дружину, у нього нічого не виходило. Вона залишилася при своїй думці. Зібрала речі і поїхала від чоловіка.
Довший час про неї нічого не було відомо. Тільки через рік вона зв’язалася з дочкою і надіслала їй гроші, передала чоловікові привіт.
Спочатку Михайлу було важко справлятися. Він дуже переживав. Годинами працював, щоб хоч якось відволікатися. Але з часом звик до самотності. Жив на свою пенсію.
Дочка Михайла жила в столиці. Вона не мала можливості відвідувати батька, так як у неї була маленька дитина. Михайло вирішив сам навідуватися до них. Купив подарунки для своєї внучки, поклав в пакет яєць і індичку і поїхав.
Вони провели разом чудові вихідні. Вечеря вдалася! Але, після вечері дочка покликала батька в кімнату і повідомила, що у мами в Італії є інший. І, як не дивно, батько спокійно відреагував і сказав, що все і так було зрозуміло. Але в душі у нього знову все перевернулося. Вранці він поїхав додому.
В голові у нього був хаос, і він не помітив, що стоїть на зупинці під проливним дощем.
Раптом жінка, що стояла поруч, сказала:
Ей! З вами все в порядку? Промокните, шановний! Зайдіть хоч під навіс!
– Що, – відповів я, – ні, дякую! Все нормально.
Михайло дістав з кишені хустку і витер обличчя.
– З вами точно щось не так. Що скаже ваша дружина, якщо так підете додому? Не можна ж так! Захвopієте.
Михайло слухав її голос, і, немов, ці звуки заспокоювали його, гріли його душу.
– Вибачте, ви куди їдете?
– В Данилівку.
– Може, ви допоможете мені знайти Михайла Левицького?
– Навіщо він вам?
– Чесно кажучи, у мене є справа з ним. Його дружина подала на розлучення. Я йду до нього по процесу цього розлучення.
– Дуже добре. Чи можна цей процес прискорити?
– Не знаю, все залежить від чоловіка.
Гадаю, він не буде проти, – додав я.
Я дивився на цю милу жінку і запитав:
– Як вас звати?
– Таїсія, – відповіла вона.
– Дуже радий! Я – Михайло Левицький!
Вони пішли до Михайла додому. Поговорили про процес розлучення, попили чай. Потім Михайло пригостив її смачним винoм.
Вони провели чудовий вечір. Вони сподобалися один одному. Таїсія теж була самотньою. І ці два самотніх сеpця вирішили з’єднатися.
За матеріалами.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
