fbpx

Пів року тому я пішов проти усієї своєї сім’ї друзів і близьких – таки пробачив і прийняв свою дружину. Тоді я вважав, що зробив вірно і що ніхто не вправі вирішувати мою долю замість мене, але вчора на нашу адресу прийшов дуже цікавий лист. Спочатку я посміявся і думав, що то помилка, але коли поговорив із жінкою, то мало не посивів

Пів року тому я пішов проти усієї своєї сім’ї друзів і близьких – таки пробачив і прийняв свою дружину. Тоді я вважав, що зробив вірно і що ніхто не вправі вирішувати мою долю замість мене, але вчора на нашу адресу прийшов дуже цікавий лист. Спочатку я посміявся і думав, що то помилка, але коли поговорив із жінкою, то мало не посивів.

Ми з Ніною у шлюбі десять років прожили. Скажу одразу що вона у мене дуже гарна, я завжди ловлю захопливі погляди чоловіків, коли ми десь ідемо.

Звісно. за всі ці роки які тільки плітки до мене не доходили, навіть мама рідна божилась, що на власні очі бачила, але я нікому і ніколи не вірив.

Не тому, що я наївний, навпаки. Просто Ніночка моя не з таких. Вона мені жодного приводу засумніватись у собі не дала. та й характер у неї не “такий”. Вона тиха і спокійна.

Прекрасна мама і дружина. А плітки… Так то тільки заздрість людська, не більше.

Читайте також: Не встигли ми мою доньку провести в останню путь, як зять мені на двері вирішив вказати. Бачте, у дім уже нова господиня прийти повинна після сорокового дня, а я зайва

Трохи більше ніж пів року тому нашу сім’ю спіткало велике випробування. Моя Ніна (чи пороблено що їй було, чи тимчасове затемнення) пішла із сім’ї. Я ніколи не розпитував, що то був за чоловік, просто сказав, що чекатиму її. Я знав, що вона повернеться, от просто знав.

Цілий місяць ми із дітьми чекали маму. Я заплітав дівчаткам косички. водив до школи. на гуртки. намагався. навіть щось там їсти варити, але махнув рукою. бо навіть яйця у мене і ті не підсмажуються а одразу горять. Дітям я сказав, що мама у відрядженні і що скоро повернеться.

Друзі і рідні замість того, аби підтримати нас у цей період. лиш плітки і свої домисли приносили. То там її бачили, то там. Говорили, що то не вперше і що, виявляється, всі все бачили і знали. Навіть вітали мене з тим, що я нарешті вільний. Слухати було дуже неприємно і поступово я припинив з усіма спілкуватись – нащо такі близькі?

І ось, одного вечора моя Ніночка таки повернулась. Я ні про що не запитував, ні слова кривого їй не сказав. Я просто знав, що вона повернеться і розумію. що кожен із нас інколи може піддатись почуттям. Але прозріння приходить. Я, навіть навпаки, був радий. що так сталось. Тепер вона точно ніколи не повторить подібного, адже розуміє, що наша сім’я то наше все.

Звісно, тут же прибігла моя мама і тато прийшов. Почали руками махати, розповідати, що Ніні повинна йти туди, звідки прийшла, але я їх попросив піти. ніна була виморена. а діти за мамою скучили. та й вечерю я замовив із кафе, скоро повинні були принести.

І от минуло пів року і до нас приносять лист. Згідно написаного у моєї дружини в кредиті було авто і потрібно було заплатити певну суму. Я посміявся, кажу Ніні диви, що навигадували, а вона в сльози. Виявилось, що вона таки придбала ту машину. Каялась, але та машина оформлена на того чоловіка а зв’язок, вони звісно ж не підтримують.

Я мало не посивів. Сума там значна. Ніна не працює, адже у неї завжди було слабке здоров’я.

Як вийти з цієї ситуації ніяк не можу зрозуміти.

Що мені робити, може хто підкаже?

Олег І.

21,06,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page