Я впевнена, що у кожного покоління свої цінності. Колись у дитинстві ми раділи цукеркам та мандаринам на свято, сьогоднішні ж молодь та підлітки чекають від батьків дорогих подарунків.
Розповім історію, з якою я зіткнулася особисто, і вона викликала у мене обурення та нерозуміння підростаючого покоління.
У мене є племінниця, їй за кілька місяців виповниться 19 років. Вона доросла дівчина, навчається в університеті, але все ще мешкає з батьками, бо з дому їй недалеко їздити до вишу. Нещодавно я була у сестри в гостях і побалакала з племінницею — про плани на майбутнє і про майбутній день народження. І ось що мене здивувало. В особистій розмові з дівчиною вона висловила припущення про те, який подарунок готують їй батьки на день народження. Племінниця захоплено розповіла, що думає, що батьки візьмуть позику і куплять їй квартиру неподалік університету, адже їй час будувати своє життя і жити окремо.
От тільки я знала, що її батьки навіть не думали про покупку квартири, адже позику на багато років вони не потягнуть та й грошей на перший внесок у них немає. А подарунок вже куплено — новий дорогий гірський велосипед для літніх походів та вилазок на природу. Але я вирішила не говорити про це своїй племінниці.
Ця коротка розмова наштовхнула мене на думку про те, що сьогоднішня молодь надто вже розпещена, і запити у них до своїх батьків дуже високі. Замість того, щоб думати, як реалізувати себе в житті, знайти свою справу і організувати особистий побут, вони мріють, що все найнеобхідніше з’явиться в них само собою — що їм допоможуть батьки.
От тільки така життєва позиція ніколи не може допомогти. Вона тільки розслабляє людину, і робить її нездатною вигадувати щось нове, що може принести їй хороший і стабільний дохід. Вважаю, що у 19 років у людини не повинно бути таких думок.
Інша справа, якщо у батьків є реальна фінансова можливість допомогти своїй дитині, тим паче дочці, купити житло. Для дівчинки це буде потужна опора в майбутньому, і вона зможе шукати себе і своє призначення, а не перебиватися низькооплачуваною роботою тільки для того, щоб сплатити за оренду квартири. Хлопець у цій ситуації, як мені здається, в будь-якому випадку повинен обходитися без допомоги батьків.
Свого часу я навіть і подумати не могла, що можна попросити у батьків власну квартиру чи чекати на такий щедрий подарунок на день народження. Я чудово бачила наше фінансове становище і докладала всіх зусиль, щоб у майбутньому не просто жити краще, а й щоб батьки з моєю допомогою теж жили краще.
Як ви вважаєте, батьки повинні забезпечувати свою дорослу дитину житлом чи вона має заробити на нього сам?
Фото ілюстративне.
