Мама мого чоловіка – це просто якесь економічне нашестя для нашої сім’ї. Ця жінка зовсім не вміє поводитися з грошима, пускаючи свою пенсію за вітром за кілька днів, а потім дзвонить синові і скаржиться, що гроші скінчилися. Ми, між іншим, теж не мільйонери.
Розписалися ми з чоловіком десять років тому. Жили відразу окремим будинком, тому що зі свекрухою жити було неможливо, я з нею не знаходила спільну мову, а мої батьки жили далеко. Ми довго орендували квартиру, тільки нещодавно накопичивши на іпотеку, ось чотири роки як живемо в умовно своїй квартирі.
З чоловіком ми обоє працюємо, дитина вже велика, в школу ходить. Все б у нас з грошима було в порядку, якби не улюблена мама чоловіка. У неї гроші в руках не затримуються взагалі, я і раніше це знала, але останніми роками це прийняло нестерпні масштаби.
На пенсію вона вийшла років сім тому, чоловік у мене пізня дитина. Але, навіть, отримуючи пенсію свекруха продовжувала працювати. Нам вона грошима не допомагала, та ми й не просили, зрозуміло ж, що вона сама там ледве справляється. Але поки вона працювала, було ще нормально, але кілька років тому її скоротили і вона вирішила, що досить напрацювалась.
Якийсь час вона відсипалася, байдикував собі на втіху, а потім занудьгувала. Подружок у неї толком немає, а ті, що є, онуками обкладені або працюють, так що кожен день з ними не побачиш. Тоді свекруха відкрила для себе світ інтернет-магазинів.
Почалося все, коли вона тиждень ходила по магазинах у пошуках пальто, прийшла до нас на чай скаржитися, що все або дороге, або не за розміром, або по фасону не підходить, а моя дочка їй і скажи, що ми взагалі вже сто років по магазинам не ходимо, а все в інтернеті купуємо.
Це правда, я давно купую все через інтернет. Є вже кілька перевірених магазинів, де мене влаштовують ціна і якість. Дуже зручно, особливо, коли розберешся з розмірною сіткою. Я і поділилася зі свекрухою своїми думками, на свою ж голову. Я тоді не уявляла, в що це виллється.
Дуже швидко мама чоловіка розібралася, що і куди треба натискати, що і де шукати, я навіть не очікувала такої прудкості, адже в новому телефоні вона за півроку так і не навчилася сама вводити номера, а тут – звідки що береться! Спочатку користувалася магазинами, які я їй порадила, а потім пішла далі.
І купує все підряд. У неї квартира вже схожа на барахолку, чого тільки там немає. Але це нічого, якщо їй хочеться, то хай собі купує, що їй подобається, я чужі гроші не рахую. Але справа в тому, що вчасно зупинитися вона не може. Поки на картці є гроші, вона буде їх тринькати.
За підсумком ми раптово дізналися, що у неї борг по комуналці за півроку, а ще вона скаржилася на здоров’я, а виявилося, що вона просто не п’є те, що прописав їй сімейний. Грошей у неї не вистачає. Продукти ми їй періодично завозимо, завжди купуємо з розрахунком на маму, знаємо, що вона себе не побалує, а ось за комуналку і не знали.
Коли з’ясувалося, чоловік їй як маленькій пояснював, що так не можна, вона сиділа, повісивши ніс, кивала, слізки витирала. Обіцяла, що більше так не робитиме. Але кілька місяців – наша пісня гарна й нова, починаймо її знову. Знову вона не платить комуналку і не купує те, що їй прописано. Зате є дуже м’який килимок у вбиральні, парова швабра і супер блендер, яким можна за секунду навіть асфальт в крихти перемолоти.
Розмовляти з нею марно, вона буде обіцяти, а потім знову робити по-своєму. Тепер доводиться щомісяця контролювати її, щоб хоча б борги по квартирі не накопичувалися. Все це влітає в копієчку для нашого бюджету, але інакше у нас не виходить.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – 0заборонено.
Головна картинка – pexels.
