Подивилася стрічку соцмереж, і мало не вилила на себе каву від несподіванки.
Найсуворіший хранитель сімейних цінностей з усіх, кого я знала, повідомляв про розлучення. В принципі, в цьому не було б нічого особливого – хіба мало кому спадало на думку розлучитися в новорічні свята. Але є одна деталь.
Попередні кілька років чоловік, назвемо його Антон, тільки те й робив, що перетворював дружину в сумну вівцю. І це дуже точна метафора.
Звиклий тримати все в своєму житті під контролем, він спочатку одружився на дівчині скромній, невибагливій, вихованій в страху перед чоловіком. Взяв порядну наречену з традиційної сім’ї, не дуже красиву – щоб не «зірка», але шалено в нього закохану. І почав її виховувати.
Сам, будучи чоловіком видним, багато років у спорті, в жінках потреби не відчував. Точно знаю, що стирчав на сaйтах знaйoмств. Зате за моральністю дружини наполегливо стежив.
Одним з його «досягнень» в цьому плані стало, те, що дружина, насамперед, була позбавлена інтернету. Тому, що не годиться матері його дітей і господині будинку стирчати в мережі, нехай готує, наводить затишок, і так далі. Всі пристрої, які могли б дати дружині зв’язок із зовнішнім світом, крім старого кнопкового телефону, і телевізора, в будинку були відсутні.
Потім Антон взявся за гардероб дружини. Він заборонив макіяж – фарбуються тільки занепалі жінки. Яскравий одяг – він для незаможних. Короткі спідниці – вони нагадують про…. самі розумієте кого. І так далі і тому подібне.
Будучи сам затятим відвідувачем “качалки”, хто дотримується, до слова, і правильного харчування – для чоловіків рідкість – Антон протестував проти виходів дружини навіть на якийсь древній шейпінг. Зрештою, вправи можна робити і вдома – говорив він.
До пори, до часу, дружину це все якщо не влаштовувало, то вона була готова змиритися. Антон здавався не таким поганим варіантом при всіх його недоліках. Практично не пив, приносив гроші в дім, багато чого вмів робити руками, і так далі. Багато говорив про важливість сім’ї, про традиційні цінності. І все б нічого.
Проблема була в тому, що вдома Антону ставало все нудніше. Дружина, за його словами, чомусь стала погано виглядати, додала у вазі, нічим не цікавилася. У неї знизилося бажання. Коротше кажучи, була похмурою і прісною, як вівсянка на воді.
Спочатку Антон компенсував «недоотриману» увагу вдома просто – знaйoмився з самотніми і заміжніми дівчатами. А тепер ось і зовсім вирішив піти до іншої. Його нова пасія – дівчина яскрава, хижа, яка звикла бути в центрі уваги. Любить леопардові принти в одязі, яскравий макіяж, основна зачіска – копиця пишного, по плечі волосся. Де, питається, логіка? Де розум?
Я давно підозрювала, що чоловік, який свідомо і планомірно обмежує привабливість дружини – сам під підозрою.
Зазвичай таким грішать шанувальники подвійних стандартів – мовляв, хлопчикам можна, а дівчаткам не можна. Тобто, погоджуючись на капризи чоловіка, жінка повинна задуматися: а чи не бігає він випадково до ошатної поціновувачки леопардового? Причому, абсолютно не переймаючись почуттям провини?
Але навіть якщо чоловік і не проповідник подвійної моралі, то який шанс, що отримавши в своє розпорядження сумну затюкану тварину, він не втече, злякавшись отриманого результату?
Мені здається, що добровільно якось обмежуючи свою зовнішню привабливість, проявляючи покірність в цьому питанні, жінка сама риє собі яму. Це все одно, що попросити пантеру добровільно сточити собі зуби, і відпиляти ікла. Жіноча привабливість це капітал, і якщо в заміжжі вона втрачається з вини чоловіка, значить, це поганий чоловік і поганий шлюб.
Розглянемо і третій варіант. Наприклад, чоловік і сам перетворюється в похмурого ослика, і від дружини вимагає того ж. І ось вони вдвох ходять подому в розтягнутих треніках «бульбашками», лопають смажену картоплю і запивають все це пивoм з пластикових пляшок. Але в такому випадку пара так чи інакше все одно прийде до енергетичної кризи. І постраждають вже дві істоти.
Чи не здається вам, що чоловік, який намагається позбавити дружину привабливості, обмежити її активність або зв’язок із зовнішнім світом, повинен сприйматися як ворог?
Автор: Морена Морана
За матеріалами.
Опубліковано 26 лютого 2019 року
