Помітила недавно, що моя добра знайома носить обручку, хоча розлучилася вона 3 роки тому. Вона – топ-менеджер у великій компанії, успішний керівник і творець багатьох проектів.
Вона – розумна жінка і сильна особистість. Вона цікава, красива, добре освічена і визнана в сфері своєї діяльності. Багато в чому вона – уособлення всього того, до чого прагнуть багато жінок. І вона розлучена.
Я знаю, що сам факт свого розлучення вона не приховує, але навіщо тоді кільце?
Нещодавно я прочитала в одному журналі вираз, що жінку можна вважати людиною, якщо у неї є чоловік і шуба. І нехай це вираз жартівливий, але воно чітко відображає існуючі стереотипи. Чоловік повинен бути.
Заміжня жінка викликає менше запитань, що дозволяє спростити взаємодію з нею. Її простіше вписати в зрозумілий шаблон. Так само, це певний рівень безпеки. Жінка повинна належати чоловікові, інакше посягань уникнути складно. Якщо вона не готова до відносин (що часто трапляється після розлучення), то простіше носити кільце, ніж пояснювати чоловікам чому «ні».
А ще, це можливість тримати емоційну дистанцію. Атрибути заміжжя працюють не тільки на зовнішнє сприйняття, але і на внутрішнє самовідчуття. Можна за купою справ навіть забути про те, що розлучення було, що життя змінилося. І це не говорить про слабкість. Це про те, що рана ще болить і потрібен час. Але про це думати зовсім не хочеться.
Зазвичай, розведеним жінкам, які не втекли відразу в нові відносини, тримати свої кордони складно. Їм самим іноді непросто прийняти те, що їх соціальний статус змінився. І вже тим більше, непросто пояснити оточуючим, що після розлучення вони залишилися такими ж повноцінними членами суспільства, як і раніше, навіть якщо зараз поруч з ними немає чоловіка.
Автор: Дарина Горова
