Свекруха не злюбила її з першого погляду. Навіть ім’я невістки – Неллі – дратувало її. Син познайомився з нею ще до служби, коли вона була шістнадцятирічним дівчиськом – худенькою, більше схожою на підлітка, ніж на дівчину.
Неллі тоді майже не звернула уваги на Андрія і навіть зарозуміло повелася з ним, ігноруючи на всіх дискотеках. А після служби Андрій знову зустрів Неллі і більше не хотів її відпускати.
Він приїжджав до сусіднього міста і допізна гуляв з Неллі по осінніх вулицях, а навесні вперше привіз її до себе додому знайомити з батьками. Першим вийшов батько Андрія і з посмішкою почав знайомитися.
Потім вийшла з кухні мати і, стиснувши губи, пильно подивилася на Неллі; кивнула їй головою, що означало «привіталася», представилася Іриною Вікторівною і, демонстративно розвернувшись, знову пішла на кухню. Посмішки від майбутньої свекрухи в цей вечір Неллі не дочекалася.
Навіть поява онука і внучки не пом’якшили душу Ірини Вікторівни. Вона була незадоволена невісткою з будь-якого, навіть дріб’язкового приводу: не так готує, не так пере, не вміє за дітьми доглядати і виховувати їх, не тими вітамінами годує. Хоча насправді Неллі була вмілою і старанною господинею.
Напевно, інша б на місці Неллі «заяскравіла» обуренням і відповіла якось гарнесенько. Неллі ж відповідала на всі невдоволення свекрухи без жодного слова, але наполегливо і терпляче називала її мамою. І ось дивна річ: великих сцен між ними не було.
Неллі приводила доньку вранці до свекрухи і свекра додому, а сама бігла на роботу. Увечері мовчки вислуховувала докори Ірини Вікторівни, а потім погоджувалася повечеряти з батьками чоловіка. Забігала після школи і внучка, тому що до бабусі було ближче ніж додому, іноді залишалася ночувати.
Так минуло п’ятнадцять років, і всі ці роки нелюбов свекрухи до невістки тривала. Це вже був стиль життя Ірини Вікторівною, вічно невдоволеної невісткою, але при цьому ніжно люблячи онуків. Так би все і тривало, якби Андрій не захотів раптово розлучитися з Неллі.
Познайомився з жінкою на десять років молодше себе – незаміжньою і без дітей. Рік зустрічався потайки від дружини, потім зізнався в зраді. Через півроку пішов остаточно в нову сім’ю, де вже була спільна дочка.
Неллі навіть не намагалася скаржитися свекрусі, знаючи її немилосердний характер. Але коли вона приїхала за дітьми, що гостювали у свекрухи і свекра, то побачила в очах Ірини Вікторівни вперше за всі роки розуміння і співчуття. Свекруха першою завела розмову і сказала, що вона повністю на боці Неллі. Вони сіли в спальні на ліжко і наревілись від душі – дві жінки, які ніколи не розуміли один одного.
Андрій не повернувся до Неллі. Але на всіх ювілеях свекра і свекрухи в якості почесної гості завжди була Неллі.
– Мама, чому так виходить, – запитала якось Неллі Ірину Вікторівну, – знаю, що ви мене ніколи не любили і не пускали в свою душу, а тепер, коли ми з Андрієм розлучилися, у нас з вами з’явилося взаєморозуміння.
– Все пізнається в порівнянні, – чесно відповіла свекруха, – я тільки зараз зрозуміла, що ти для мене найрідніша невістка, яку я легко називаю донькою.
Автор невідомий.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.