Одного разу вчителька початкових класів попросила учнів написати твір про те, що б вони хотіли, щоб Бог зробив для них. Увечері, коли вона перевіряла роботи, вона натрапила на один твір, який її дуже засмутив. В цей момент увійшов її чоловік і побачив, що вона плаче.
“Що трапилося?” – запитав він.
“Читай” – відповіла вона, простягнувши твір одного хлопчика.
“Господи, сьогодні прошу Тебе про дещо особливе: перетвори мене в телевізор. Я хочу зайняти його місце. Хочу жити як живе телевізор в нашому домі. Хочу мати особливе місце і збирати сім’ю навколо себе. Щоб мене слухали, не перебиваючи і не задаючи питання, коли я говорю. Хочу бути центром уваги. Хочу, щоб мною займалися, як займаються телевізором, коли він перестає працювати. Хочу бути в компанії батька, коли він повертається додому, навіть втомлений. Щоб моя мама, замість того, щоб ігнорувати мене, йшла до мене, коли залишається одна і сумує. Хочу, щоб хоч іноді, мої батьки залишали все осторонь і проводили небагато часу зі мною. Боже, я не прошу багато… Я тільки хочу жити як живе будь-який телевізор. “
Читайте також: Сильна притча про маму, яка дуже хвилювалася за свою дитину
“Жаx! Бідний хлопчик!” – вигукнув чоловік вчительки. – “Що ж це за батьки такі?!”
І тоді, вона зі сльозами на очах відповіла: “Це твір нашого сина …”
PS: ми звинувачуємо в проблемах своїх інших людей, ми хочемо щоб змінювались інші люди, але нічого не робимо самі- змінись в кращу сторону сам.
За матеріалами – Dc.lviv.ua.
02/28/2019
