fbpx
Історії з життя
Про такий шанс я ніколи навіть і не мріяла. А отримавши його не знаю, що ж мені робити. Ніби і відмовитись потрібно, а з іншого боку чому б і не спробувати?

Про такий шанс я ніколи навіть і не мріяла. А отримавши його не знаю, що ж мені робити. Ніби і відмовитись потрібно, а з іншого боку чому б і не спробувати?

Всі пророкували Сергію та Ірині швидке весілля, аж ось Ірина несподівано вийшла заміж. Її обранцем став  племінник подруги її матері. Говорили, що цей племінник –  дипломат початківець, і аби відправитися на службу за кордон, йому потрібно було скоріше одружуватися. У столиці, мабуть, нареченої він собі не знайшов, а Ірина йому сподобалася, так як була дівчиною красивою і освіченою. На той час вона закінчила факультет іноземних мов. Тепер Ірина живе з дипломатом в одній з країн Євросоюзу, а Сергій так і не одружився, хоча з тих пір пройшло близько десяти років.

Сергію трохи за тридцять, але з роками він не втратив того, що мав в юності, а скоріше придбав. Як чоловік в самому розквіті сил, він став ще привабливішим. Дружба зі спортом і правильний спосіб життя дали свої плоди – тіло Сергія просто чудово: ні краплі жиру, жодної зморшки на чистому високому лобі, ні одного сивого волоску на скронях. Хода по-хлоп’ячому легка, тіло гнучке і струнке. На Сергія багато жінок і молодих дівчат дивляться з неприхованим захопленням.

Розуміючи свою привабливість в очах жінок, чоловік користувався своєю красою і чарівністю. Жінок він міняв як рукавички. І півроку не проходило, як красеня помічали з новою коханою. Сергій жив один у власній квартирі. Мав дорогу машину і ні в чому собі не відмовляв. Його дядько був відомий в місті бізнесмен, Сергій вважався його партнером.

Я познайомилася з Сергієм на роботі. Мене, як молодого спеціаліста, порекомендував його дядькові друг батька. Перший час Сергій просто мене не помічав. Але колись це повинно було трапитися. На роботі всі говорили, що племінник шефа не пропускає жодної спідниці. Особливо цікавиться новими співробітницями. Значить, черга до мене ще не дійшла. І ось цей день настав. Відзначали день народження Клари Петрівни, начальника нашого відділу. Привітати Клару від імені керівництва прийшов Сергій. Він сказав потрібні слова, вручив винуватиці торжества букет білих троянд і наказ про матеріальну винагороду за сумлінну працю та у зв’язку з 45-річчям.

Потім був невеликий бенкет. Як не дивно, але Сергій не пішов. Він залишився на чашку ігристого. І ось тоді я переконалася, який він привабливий чоловік. Весь жіночий колектив, не відриваючись, слухав його веселі анекдоти і історії. Всі були зачаровані Сергієм – його дотепністю і красномовством. Зовнішній вигляд теж вражав. Одягнений він був дорого, але зі смаком. За столом я всього лише два рази зловила на собі погляд Сергія. І, мабуть, цих поглядів було досить, щоб я стала черговою ціллю красеня. Після застілля він запропонував підвести мене додому.

Але додому ми не поїхали. Ми опинилися в ресторані. Цей ресторан також належав родині нашого шефа. Сергія зустріли чемно, як завсідника і родича господаря. Ми пробули в ресторані години три. Сергій розповідав про себе, говорив, що втомився від холостяцького життя і шукає «тиху гавань». Потім Сергій цікавився моїм життям, запитав, чи є у мене хлопець. Отримавши негативну відповідь, раптом запропонував зустрічатися. Він не квапив з відповіддю, але сказав, що я підходжу йому для створення справжніх відносин, і він сподівається, що ця зустріч не буде останньою. Він дав час подумати. І я не знаю, що робити.

Звичайно ж, я не вірю йому, і майже напевно буду черговою пані у довжелезному списку перемог, невдалою заміною його першого кохання Ірини. І я не знаю, як переживу розставання, якщо закохаюся в нього. Але, з іншого боку, це унікальний шанс хоча б деякий час побути з таким чудовим чоловіком. Як бути?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

facebook