fbpx
Історії з життя
Приходжу додому з роботи – у нас двоюрідний брат чоловіка, Антон. Його до нас привезли і залишили сказавши, що три тижні він буде жити у нас вдома. Антон – некерований підліток. Ситуація мені не подобалася, бо в школі канікули, а ми з чоловіком на роботі

Тітка чоловіка на заробітках в столиці. Її дитина, 15-річний підліток, живе у моєї свекрухи. А сама свекруха зібралася в санаторій, бо таки дістала собі безкоштовну путівку.

Приходжу додому з роботи – у нас двоюрідний брат чоловіка, Антон. Його до нас привезли і залишили сказавши, що три тижні він буде жити у нас вдома. Антон – некерований підліток. А у мене є 12-річна дочка, в кімнату до якої планувалося поселити його. Ситуація мені не подобалася, бо в школі канікули, а ми з чоловіком на роботі.

У відпустку мене не пустили, за свій рахунок не дали. Тоді я відвезла Антона в село до бабусі чоловіка, а вона зраділа онукові. Купила продуктів, дала трохи грошей на кишенькові витрати, і зі спокійною совістю поїхала в місто. Через тиждень сталася неприпустима ситуація: Антон взяв без дозволу в сусіда бабусі мотоцикл і привів його у повну несправність. Бабуся чоловіка зателефонувала матері Антона і розповіла ситуацію з сусідом та про безпосереднє відшкодування збитків.

Тітка чоловіка відразу купила квиток на поїзд і виїхала в рідне місто, вона ж і витягла мою свекруху з санаторію. Та згодом прийшовши до нас додому почала:

– Ти його туди відвезла, тобі й треба все повертати! Я ні копійки не дам! – голосно говорила тітка чоловіка.

– Ви його не навчили! Це – витрати Вашого виховання. – заперечувала я.

– Ти розумієш, що сусід зібрався заяву на нього писати?

– Знаю. Але це – не мої проблеми! – моя позиція була проста і логічна.

– Навіщо ти його взагалі кудись повезла! Антончика тобі довірили! – не вгавала тітка чоловіка.

– А мене ніхто не спитав! Чи хочу його залишити, чи ні? Щоб він доньку мою навчив поганому? Або ще того гірше? Вашому синові треба у відповідний заклад! Нехай відповідає за свої вчинки! – вже себе не стримувала я.

– Тобто, відшкодовувати ти нічого не збираєшся?

– Ні. Розмова закінчена! – я вказала гостям на двері.

Через декілька хвилин спрацювала сигналізація на моїй машині. Я підійшла до вікна і побачила, як тітка чоловіка щось туди кидає, я одразу подзвонила у відповідну структуру і вискочила на вулицю:

– У Вас що, розуму зовсім немає? Що ви робите?

Я спробувала відігнати жінку від моєї кредитної машини, подумки прикидаючи обсяг пошкоджень. Тітка чоловіка почала тікати. Та ще й мені дісталося.

Отямилась я трохи згодом. Тітка чоловіка під наглядом чиновників. На її сина теж було написано тільки скаргу за пошкодження чужого майна. І в усьому цьому, на їхню думку, винна я.

Родичі чоловіка розділилися на правих і лівих. Одні вважають, що винні ми, а інші – ні. Моя машина сильно пошкоджена, добре що є страховка.

Як нам вийти з цієї ситуації? Навіть гадки не маю.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page
facebook