Коли у нас з чоловіком народилася дочка, я через рік вийшла на роботу, так як мене там дуже чекали і не могли ніким замінити.
Ми підібрали дитині хорошу няню. Олександра (дочка) її обожнювала більше, ніж мене. Чоловік, як виявилося, теж обожнював.
Наталя була доброю знайомою моєї тітки. Їй було на десяток років менше, ніж нам з чоловіком. Три місяці все було добре. Ми з чоловіком до ночі були на роботі, але йому доводилося заїжджати додому за якимись дрібницями.
Раз заїхав за ключами, потім за шарфом. Але я нічого підозрілого в цьому не бачила. Не здалося мені дивним і те, що на вихідних чоловік возив Олександру з Наталею на масаж або в інших справах.
Згодом у мене стали проскакувати думки про зраду чоловіка, але я гнала їх від себе, розуміючи, що просто накручую.
Дізналася правду я абсолютно випадково. Мене відпустили додому раніше ніж зазвичай. Чоловіка я не попереджала ні про що, а просто приїхала. Перше, що я побачила – черевики благовірного на вході в квартиру, але він повинен був бути на роботі. Це здалося мені підозрілим, але особливого значення я такий дрібниці не надала. Я роздяглася, пішла до дочки, а вона мирно дивилася мультики одна. Потім я в подиві заглянула в сусідню спальню і обімліла – мій чоловік був у ліжку з Наталею.
Я їх тут же вигнала і зателефонувала матері, щоб вона допомогла з Олександрою хоча б на час, поки я не знайду нову няню.
Через півроку я дивуюся, як я могла не помічати зради чоловіка, все ж було так очевидно. З донькою до речі, все добре. Нянечка у нас тепер мамина ровесниця – раптом знову заміж захочу вийти.
