Євгенії було 22 роки, до того моменту, за плечима у неї вже було розлучення. Від попереднього шлюбу залишилася маленька донька.
Щоб влаштувати дитину в дитячий садочок, Євгенії довелося піти туди на роботу. Платили дуже мало. Паралельно дівчина заочно доучувалася в інституті.
Помічників у Євгенії не було. Батько з матір’ю розлучилися, коли Євгенія була ще маленькою. Ніякого спілкування з татом не було.
Мама Євгенії сама ледве перебивалася, допомогти доньці нічим не могла. Доводилося економити буквально на всьому.
Родичі дивилися на дівчину зверхньо. Двоюрідна сестра і брат навіть не віталися, якщо зустрічали її на вулиці. Якось всі разом зібралися на святі у бабусі. Сестра з насмішкою сказала:
– Вартувала твоя любов цього? Він уже на інший одружився, вона при надії, бачила їх недавно. А ти донечку одна тягнеш. Треба було кар’єру будувати, а не за хлопцем бігти. Подивися, на кого ти стала схожа!
Аліменти колишній чоловік платив копійчані. Надав до суду довідку, що зарплату отримує мінімальну. Слова сестри дівчину дуже зачепили.
Вона, дійсно, любила свого колишнього чоловіка. Звичайно, виходячи за нього заміж, Євгенія не думала, що все повернеться ось так.
Зустрічатися з майбутнім чоловіком вони почали ще в школі. Він був популярним хлопцем: красень, спортсмен – мрія дівчат. Євгенія тиха, скромна відмінниця.
Заміж виходила при надії, чоловік обіцяв носити на руках. Але замість цього завів роман з колегою. Коли доньці виповнилося два роки, пішов з дому.
З тієї самої розмови на святі, минуло три роки. Євгенія знайшла собі гідну роботу, влаштуватися допомогла подруга.
Її мама вийшла на пенсію, стала забирати внучку з дитячого садка. На особистому фронті теж все налагодилося. На Євгенію звернув увагу колега.
Пара розписалася, недавно, придбали житло. З’явилися можливості виїжджати за кордон, робити дорогі покупки. Ось тут і активувалися родичі.
Спочатку всі дружно напрошувалися на весілля. А потім, один за одним, стали запрошувати і на свої сімейні торжества.
Всі, все забули, крім Євгенії. Яка чемно відмовляється від запрошень, але, в душі, ображається на рідню. Cпілкуватися з ними категорично не бажає.
