Ті, що я купила у «золотому» флаконі, не тримають запаху навіть годину…
Кожен, хто вперше приїжджає у столицю Франції, хоче побачити «свій» Париж. Для когось це місто розкоші й рoзпусти, для інших — «святі» місця Віктора Гюго й Гі де Мопассана. Для мене ж — місто, у якому найкращі музеї світу, Версаль і Лувр, та, звісно, «найвідоміша парижанка» — Ейфелева вежа. А ще — знамениті французькі парфуми, пише ВЗ.
На вулиці Скріб, саме навпроти театру «Ґранд Опера», у непримітній будівлі загубилася ще одна «родзинка» Франції — музей парфумерії «Фрагонар». Музей-салон назвали на честь французького графіка і живописця Жана Оноре Фрагонара. Нащадки назвали на його честь один із паризьких бульварів — Ґрасс. На цьому бульварі в одному з будинків 1926 року було відкрито фабрику з виробництва ефірної олії з трояндових пелюсток. Через кілька десятиліть керівництво парфумерної фабрики під назвою «Фрагонар» викупило приміщення у самісінькому центрі Парижа й відкрило музей і свій магазинчик.
Як тільки ми переступили поріг музею, приємний аромат вдарив у ніздрі. Не буду розповідати про всі зали, де стоять колби і спеціальні апарати, в яких варять, а потім «чаклують» над тим, що пізніше називатиметься парфумами. Самого процесу нам не показували, бо це музей, а не завод. Зате ми почули багато нового про історію французької парфумерії, про технологію отримування есенції та ефірних олійок для ароматів. Екскурсія триває близько двох годин, але, думаю, усі жінки з нашої групи мріяли про одне: швидше потрапити у магазин і купити собі справжні французькі парфуми!
Дівчина з Балтії, яка проводила екскурсію, провела нам також дегустацію виробів. У «золотих» флаконах демонструвала парфуми з відомими запахами, але з незнайомими назвами. Дівчина повідомила, начебто по секрету, що ці духи насправді — «Діор» або «Кензо». Мовляв, деякі відомі фірми лише додають до квінтесенції «Фрагонар» кілька своїх компонентів і вміщують отриману суміш у фірмову упаковку. Таким чином, «Фрагонар» є базою для інших виробників парфумерії.
У думці я вже «пакувала» кілька флаконів додому — чоловікові, дітям і собі, коханій. Встояти перед чудовими запахами було просто неможливо, і рука сама тягнулася до торбинки за гаманцем. Особливо тоді, коли продавець-консультант зробила акцент на тому, що всю продукцію, представлену в музеї, продають за фабричними цінами. А ще «підігрівала» наш апетит тим, що, скажімо, духами «Мелодія» користуються Клаудіа Шиффер і Катрін Деньов. Щоправда, обидві зірки купують цей аромат під знаменитою маркою «Ів Сен Лоран», і називаються вони у «Лорана» по-іншому. Нам спочатку обіцяли представити 10 ароматів, але продавець-консультант чомусь вирішила, що і п’яти буде достатньо. Переживала, що «загубимося» у цьому парфумованому морі…
Давали нюхати паперові смужки. Вони так чудово пахли, що хотілося купити усі п’ять видів. Найвигіднішою покупкою був флакон ємністю 60 мл за 40 євро. Але за умови, що покупець бере… 5 штук в одній коробці. У нашій групі таких заможних туристів не було, тому продавець-консультант, аби ми не пішли з порожніми руками, вирішила нам допомогти. П’ять осіб купували по одному флакону, причому кожен платив окремо за себе. Але так, щоб вийшла одна коробка. Почали між собою домовлятися: хтось брав один флакон, хтось два, хтось три… Назбирали кілька коробок.
А у подарунок до кожної «золотої» пляшечки додавався порожній флакон з розпилювачем. На випадок, якщо захочете з кимось поділитися.
Поклавши «золотий» флакон під назвою «Цариця ночі» у коробку, я вирішила купити ще кілька парфумів. У магазині були подарункові набори по 5−7 флакончиків з різними запахами і різної ємності — від 2 до 8 мл. Вартість таких коробок стартувала від 35 євро. Ще можна було придбати різні туалетні води по 18−20 євро, мило, сіль до ванни.
Читайте також: Пост, який розбурхав мережу. Українка яка проживає у Франції розповідає, в чому різниця між нашими жінками і француженками
Біля каси утворилася черга: хтось купив на 100 євро, хтось на 200 і більше. Усі стояли такі задоволені: мрія нарешті здійснилася! Я ж від щастя була на сьомому небі: правдиві французькі парфуми, а не якась там підробка, розлита у підвалі на Левандівці, була спакована у спеціальному пакеті від «Фрагонар». А ще кілька паперових «понюшок», від аромату яких аж крутилася голова.
Коли вдома розпакувала валізу, усе всередині пропахло парфумами. Насправді, такий аромат був від цих паперових смужок, на які продавець-консультант наносила парфуми і давала нам нюхати. А те, що я купила у «золотому» флакончику, не тримає запаху навіть годину…
