Я вирішила прокинутися в неділю раніше, щоб приготувати Руслану його улюблену страву — пельмені. Я щиро люблю свого чоловіка і завжди намагаюся зробити йому приємно. Мені зовсім не важко прокинутися раніше та приготувати смачний сніданок.
Руслан прокинувся дуже пізно, але на столі на нього вже чекали смачні пельмені. Я радісно дивилася на те, як Руслан їсть і подумала, що зараз гарний час, щоб серйозно з ним поговорити.
Справа в тому, що ми з Русланом не розписані, хоча вже й час. Я присіла біля нього та завела розмову про те, що вже давно хочу відчути себе у ролі законної дружини. Руслан тут же невдоволено відсунув тарілку і видав:
– Ти знову за своє, я навіть нормально поснідати не можу, – потім підвівся з-за столу і пішов кудись. Повернувся ввечері. І так щоразу.
Із Русланом ми живемо разом уже 5 років. Я вже давно почала його вважати своїм чоловіком, але продовжую чекати, що він зробить пропозицію. Проте складається враження, що Руслан взагалі не замислюється про весілля. Я щодня готую, прибираю, прасую йому речі, а він не наважується на серйозний крок.
Ця людина зовсім не цінує мою працю, сприймає як даність. І хоча це дуже не просто, я продовжую мріяти про те, що скоро ми станемо чоловіком та дружиною.
Вважаю, що я йому потрібна. Чого б він тоді продовжував жити зі мною так довго? Але у моєї мами зовсім інші думки з цього приводу.
— Якщо кохає, зробить усе, аби ти була поруч і аби ти була щаслива. А так? А так ти мрія: жодних зобов’язань з його боку, лише обов’язки твої і все.
Ну не знаю. Зараз усе ж не ті часи, як раніше. Багато хто от так живе і ні про що не замислюється. Хоча інколи я й ловлю себе на думці, що мені двадцять вісім. А що, якщо і справді не зробить пропозицію ніколи.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
