fbpx
Історії з життя
Сестра дивувалася, чому однорічне маля не в змозі саме погратися, поки я зайнята вечерею. У неї діти постійно перебували у манежі та нікому не заважали. Моїй доньці весь час щось потрібно і з нею незручно гуляти містом і ходити магазинами. Зате у сестри малюки могли кілька годин сидіти в колясці і не вередували. А в неї діти могли навіть переночувати із сусідкою, якщо сестрі треба було їх залишити

– Чому вона так поводиться? Я можу з нею посидіти, доки ти готуєш на кухні? – дивувалася моя старша сестра.

А в цей час моя однорічна мала піднімала до мене ручки і плакала. Вона не захоче, щоб із нею сиділа незнайома тітка, яку бачить вперше.

У нас із сестрою різниця у 14 років. Ми бачимося рідко. І цього разу вона вирішила приїхати до мене у гості, але не одна, а зі своєю дорослою донькою. Я з нетерпінням на них чекала. Уклала свою доню спати, а сама почала готувати частування.

Тут пролунав дзвінок домофона, хоч я попередила сестру, щоб набрала на мобільний. Моя крихітка прокинулася. Довелося взяти її на руки та йти зустрічати гостей. А в домофон дзвонили вже вдруге. Поки відчиняла двері, почула незадоволене бурчання старшої сестри:

– Ось так ви чекаєте на гостей і так довго возитеся!

Коли вони увійшли, сестра поцікавилася:

– Ще й обійматимемося?

– Обов’язково, – відповіла я і однією рукою обійняла сестру.

– Ну, хто так обіймається? Чи не можна хоч на хвилину залишити свою принцесу?

З боку сестри це виглядало як жартівливе зауваження, але мені стало неприємно.

А потім увімкнувся командний тон:

– Подай вішалку! Принеси нам капці! А де рушник для рук?

– Все є, але не все одразу!

– Так, давай сюди свою головнокомандуючу.

– Вона одразу до незнайомої людини на руки не піде.

– До чого розпестили!

У таких тонах ми спілкувались кілька днів. Мені повідомили, що я надто розпестила свою дитину. Мене терміново треба навчати, як виховувати дітей.

Сестра дивувалася, чому однорічне маля не в змозі саме погратися, поки я зайнята вечерею. У неї діти постійно перебували у манежі та нікому не заважали. Моїй доньці весь час щось потрібно і з нею незручно гуляти містом і ходити магазинами. Зате у сестри малюки могли кілька годин сидіти в колясці і не вередували. А в неї діти могли навіть переночувати із сусідкою, якщо сестрі треба було їх залишити.

Моя дочка прокидається від будь-якого шуму, а її діти спали навіть під час весілля з гучною музикою та танцями. Моя дочка може заснути лише поряд зі мною. У сестри діти самі засинали у ліжечках.

А ще, їй не сподобався мій невихований кіт! Він у себе вдома і не слухав її зауважень, а спав там де йому подобається. До того ж він весь час крутився під ногами і лякав сестру своєю несподіваною появою. На її думку, кіт повинен поводитися скромно і не заважати гостям.

В результаті я не витримала і висловила сестрі все, що нагромадилося:

– Дитина моя тобі не догодила, кіт не вихований, а я не надто охайна господиня. Сестро, а чи ти не перегинаєш палицю?

І тут сестра як розплачеться. Виявилось у неї серйозні непорозуміння з чоловіком і до мене вона приїхала аби заспокоїтись і змінити обстановку. І все у мене так, просто їй немає з ким поговорити і взагалі – чому я щаслива у такому безладі з чоловіком, а ц її ідеальному домі миру немає?

Заспокоїлись, поговорили аж до ранку. Зрозуміли, що більшість її негараздів накручені на порожньому місці . Через годину вона вже спокійно говорила з чоловіком і просила в нього вибачення.

Тепер ми часто зустрічаємось і довго розмовляємо. Моя донька спокійно йде на ручки до тітоньки, а кіт спить у неї на колінах. У сестри немає подруг, немає можливості виговоритись. І не з добра ті діти в манежі самі грались і в сусідки ночували. Виявилось, моя сестра сильна жінка, яка багато чого пережила і все в собі тримала.

Я рада, що тоді не виставила її, а мала розум поговорити. Тепер сповна розумію приказку: «Нема сестри – нема родини».

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page