fbpx
Історії з життя
Сестра при зустрічі починає напосідати на мене з розпитуваннями, а потім цокає язиком і виносить свій негативний вердикт: заміж не вийшла ще? – самотньою залишишся! Вийшла заміж? – за бідняка напевно? Не за бідняка? – так все одно йому до олігарха далеко! Інститут закінчила? – ой, погану обрала спеціальність, не прибуткову! У відпустку літала? – а чому не в Європу? В Європі відпочивала? – а чому мало часу, грошей не вистачило?

Я з дуже великої і дружної сім’ї. У нас прийнято проводити всі свята разом, великою компанією. Також ми ходимо один до одного в гості без приводу і нерідко зідзвонюємося, щоб дізнатися, як справи. Ми часто допомагаємо один одному, позичаємо гроші, якщо потрібно або робимо невеликі подарунки. Безумовно, це величезний плюс, адже в сучасному світі, а тим більше у великих містах, це велика рідкість. Однак я зрозуміла, що тут може бути і негативна сторона.

Одна з родичок, а якщо точніше – моя троюрідна сестра, яка молодша за мене на два роки, завжди мені заздрила. При спілкуванні вона завжди намагалася знецінити всі мої досягнення. Я помітила це ще з дитинства: вона спочатку дізнавалася про те, що мені купили, потім це критикувала і робила вигляд, що їй це не подобається, а потім бігла до своїх батьків і просила купити їй таку ж річ x що-небудь краще.

На дитячі пустощі я, звичайно, не ображалася. Однак пройшло вже багато років, а вона досі так і не змінилася. Швидше навіть навпаки – стала гіршj.. Я в дуже хороших стосунках з її мамою, тому часто зустрічаюся з нею на сімейних застіллях. Кожен раз я після спілкування з нею відчуваю себе повністю спустошеною. Таке відчуття, ніби вона діє на мене як енергетичний вампір.

Справа в тому, що звичка знецінювати всі мої досягнення у неї не тільки залишилася, а ще й посилилася. Зараз вона при зустрічі починає напосідати на мене з розпитуваннями, а потім цокає язиком і виносить свій негативний вердикт: заміж не вийшла ще? – самотньою залишишся! Вийшла заміж? – за бідняка напевно? Не за бідняка? – так все одно йому до олігарха далеко! Інститут закінчила? – ой, погану обрала спеціальність, не прибуткову! У відпустку літала? – а чому не в Європу? В Європі відпочивала? – а чому мало часу, грошей не вистачило?

При цьому розповідати про себе вона зовсім не любить, а всю свою критику говорить нібито жартома і «бажаючи мені добра». Інший раз ще й намагається виставити мене на посміховисько серед родичів. У мене таке відчуття, ніби вона може зіпсувати своєю присутністю абсолютно будь-яку подія в моєму житті, навіть найкращу. Сама ж з себе вона нічого не представляє: розлучена, одна виховує доньку, освіти так і не отримала, працює продавщицею. Пробувала не спілкуватися з нею, відповідати питанням на питання і грубити – вона все одно наполягає на своєму і не заспокоюється, поки не отримує від мене відповіді.

Повністю уникнути її товариства я не можу, тоді доведеться перервати спілкування з половиною своєї сім’ї. Як бути?

Марина.

Фото – ілюстративне.

You cannot copy content of this page
facebook