Прийшла до мене Таня мов та хмара чорна:
– Мамо, дзвонила якась Жанна і каже, що любить мого чоловіка, а він її. Я помічала, що він витає в думках далеко, але де ж я знала, що це через неї?
І донька розказала вже звичну історію – чоловік допізна на роботі, від нього пахне чужими парфумами, далі вже та жінка вирішила дружину просвітити.
– Мамо, що робити?
– Доню, я тобі ніколи цього не розказувала, але я була в схожій ситуації. Я тобі все розповім, а ти вже сама вирішуй, як ти маєш чинити.
Це було в дев’яностих, у мене на руках мій старший син, йому три роки, з грошей нічого, тільки талони на їжу, добре, що батьки допомагали з села. Чоловік з роботи приносив консервований горошок і туалетний папір. І ось я йому почала казати, що люди їздять на будови в Київ, то й йому треба.
Олексій зі скрипом, але погодився, бо діватися було нікуди.
І ось так він там працює, а мені мама й каже:
– Ти тут, він там подовгу, такий хороший чоловік, дивися, бо вхоплять його швидко.
– Мамо, він трохи поїздить і більше не буде.
Але Олексій вже побачив, де можна гроші заробити і звільнився з роботи та почав тільки на кілька тижнів додому приїздити, а основний час там.
І я тоді наважилася:
– Олексію, ми тут самі, ти там сам, навіщо так жити? Давай ми до тебе переїдемо з сином?
– Ще чого мені не вистачало!, – випалив чоловік, – ще там з вами панькайся! Я маю роботу робити, а не час ще й на тебе витрачати, ти ж знаєш, що я працюю там понаднормово і де працюю, там і живу. На пінопласті сплю! Ти знаєш, яка там оренда дорога? Все, що зароблю, те все на житло піде.
Я образилася на нього, не говорила, бо вже собі уявила, що він там має жінку і собі чудово живе, а я так, для «пригодиться».
А потім пролунав той телефонний дзвінок, який мене тільки утвердив в думці, що в Олексій хтось там є. Йому подзвонили на мобільний і я взяла слухавку, жінка на тому кінці хотіла говорити лише з Олексієм, це було терміново. Я кинула телефон і він розламався на друзки. Чоловік побачив це і сказав. Що він на нього довго заробляв, щоб мати для роботи, а я он як вчинила. Звичайно, що він поїхав на роботу чітко впевнений в тому, що я не цілком адекватна. А я в свою чергу була певна. Що він там когось має і вирішила його провчити – закрутила роман з його однокласником.
Чоловік мені не пробачив.
Далі виплило, що він шукав нам квартиру і звернувся до ріелтора, от йому й зателефонували з пропозицією, а тут я взяла слухавку.
Каятися не було як, бо я була при надії Танею від Бориса. Ми розписалися і стали жити разом. Олексій знайшов собі жінку, у нього теж діти.
– Доню, якби я з ним поговорила просто спокійно стала і все сказала, що на душі, то цього всього не було б. Я була б щасливою мешканкою Києва.
– А як же я?
– Та я жартую, звичайно, що я дуже рада, що ти на світ з’явилася. Але я не про це. Просто, життя могло б у мене скластися геть по-іншому. Кардинально. Я ж любила Олексія, не так як твого батька, розумієш? І отаке натворила.
Не знала, як донька вчинить, але в будь-якому випадку їм прийдеться поговорити і краще це зробити в спокійному тоні.
І ось прибігає Таня вся щаслива:
– Мамо, у нього нікого нема. Та дівчина просто вирішила наперед розчистити собі дорогу, але він мене запевняє, що любить лише мене.
– Я дуже рада за тебе, доню, головне, що все вияснилося.
Аж дивовижно, що кохання таке міцне, а його може зруйнувати така безглузда річ, як телефонний дзвінок. А ви що скажете з цього приводу?
Історія написана з реальних подій, імена та обставини змінені в інтересах головних героїв.
Фото Ярослава Романюка
Автор Ксеня Ропота
