Щойно Ніна Олексіївна до нас приїхала – понеслось. Усе їй не так і все не те, але не в побуті, ні. Для неї став справжнім відкриттям наш метод виховання дитини. Вона готова йти на крайнощі, але таки “урятувати” онука.
Ніна Олексіївна прекрасна жінка, чуйна і добра. Ми ніколи з нею не мали непорозумінь і після того, як я стала дружиною її сина окрім, як “мама” я її й не мала бажання називати. Бачились ми рідко, може й тому були такими рідними.
Нині ж мама до нас переїхала на деякий час каже, що ми живемо неправильно. Мовляв, вона свого часу останній шматок дітям віддавала, а в нас так не заведено. Ми з чоловіком не живемо заради дитини та не поставили її на п’єдестал. Ми балуємо і себе, не лише сина. І такий підхід вважаємо розумним та адекватним.
Тепер я розумію багато чого у характері чоловіка. Мені вдалося перевиховати його свого часу, але це було дуже тяжко.
Ми з ним познайомились в інституті. Ще тоді я почала помічати, що він звик до розкоші і до того, що йому все дістається на блюдечку. Він міг спокійно з’їсти всю шоколадку і навіть не почастувати мене. Ні, він не був жадібним — він навіть не розумів як то – ділитись і думати про інших.
Я ж до такого не звикла. Ми з сестрою навіть останню цукерку навпіл ділили, щоби всі спробували. Саме тому я взялася ще тоді за перевиховання чоловіка. Мені вдалося до весілля пояснити йому все і призвичаїти думати не тільки про себе одного. Звісно, свого сина я виховую за тим самим принципом.
Свекруха ледь не плаче, коли помічає, що ми не віддаємо дитині ласий шматочок. Для неї діти – це сенс життя. І інший підхід родичка не сприймає. Вона ж своїм улюбленим діткам останнє віддавала.
Зараз вона так само ставиться до онука, хоча ми їй пояснили, що ми проти цього. Наприклад, ми учора купили невеличкий тортик. якраз. кожному по шматочку, аби поласувати. Ми свою частину спокійнісінько з’їли, а от свекруха онуку віддала.
Наш же син за звичкою вирішив поділити шматочок бабусі на всіх. Ми з чоловіком подякували і з’їли, а от у Ніни Олексіївни аж сльози на очі повиходили. Вона просто не розуміє. як ми могли у дитини забрати.
Коли Ніна Олексіївна готує. вона усе найсмачніше – мені, онуку і сину. Про те, аби самій з’їсти і мови не має. Вона готова нам віддати все і чекає від нас того самого по відношенню до сина, проте ми так не робимо.
Розумію, що це може видатись дрібницею, але це вже ні в які ворота. Я учора чоботи собі придбала, так Ніна Олексіївна оплакувала цю покупку. Їй, бачте, прикро, що я собі придбала чоботи, а мій син так мріє про новий, сучасний велосипед. Мій син, може і не додумався б до таого, але він у сльози теж – мама не хоче йому придбати мрію, а він же такий хороший.
От, як бути? свекруха у мене найкраща і найпрекрасніша людина, але оці її погляди…
11,12,2022
Головна картинка ілюстративна pexels.