You are here: Home / Події / Сідаємо в таксі у Ґданську, там прапорець Грузії. О, – кажу, – ми любимо Сакартвело. Але від розмов про найкращі хачапурі в Кутаїсі швидко переходимо до теми російсько-української війни
.Водій, грузин, не задоволений моїми словами про те, що повертаюся до Києва.
«Навіщо ти це робиш? Ти ж з дитиною!».
Я починаю трішки сердитися. Але наступні його слова мене знеструмлюють.
«У Маріуполі воювали мої рідний брат, дядя і двоюрідний брат. Двоюрідний брат там поліг. Інші далі воюють в Україні».
Після паузи тихо і похмуро додає:
«Я теж хотів їхати воювати за Україну. Але ми з братом вирішили, що якщо обидва загинeмо, то наш рід і прізвище зникнуть».
Короткі зустрічі, нестерпні small talks.
Iryna Тsilyk.
Фото: ілюстративне.
06/11/2022
Популярні статті
- Як черги з “євроблях” зашкодили репутації України
- РФ ввела санкції проти групи Єрмака-Макфола і зробила помилки в іменах
- Як бреше Міноборони росії – дослідження видання «Проект»
- За один день «енергетичного безвізу» Україна заробила десять мільйонів гривень — Шмигаль
- Заради того, аби “роздати” якомога більше паспортів рф. Окупанти на окупованій Херсонщині широко поширюють черговий фейк