«Слухай, ти можеш і далі до нас приходити. Ми не будемо тобі згадувати. Ми ж усі не ідеальні», – такими словами мене зустріла подруга, з якою ми й справді довго не бачилися, якраз від того часу, коли вона мені почала натякати про мого чоловіка.
– Ні, я не прийду, нема часу, – відказала я правду і побачила в очах Лесі співчуття.
І це співчуття мене й розізлило, адже мені не треба співчувати, я цілком щаслива жінка, у мене все добре. Але далі закрила рот і пішла по справах. Бо їх у мене дуже багато, якраз відтоді, коли ця подруга мені відкрила очі на мого чоловіка.
Мені здавалося, що я цілком щаслива жінка, чоловік мене на руках носить, маємо де жити, працюємо обоє. Про дітей поки не думаємо, бо куди мені ще, ще встигну. Так я собі думала і жила у своєму світі.
Але останнім часом почав чоловік приходити з роботи пізніше і стомленим. А далі поруга моя сказала, що бачила, як Ігор ходить в один будинок, вона на свої очі бачила.
– Я випадково там йшла і дивлюся твій Ігор, я ще так здивувалася, адже то інший кінець міста. А він не просто зайшов у під’їзд, у нього був ключ!
Я не вірила, що це правда, адже у нас все чудово. Як він може так вчинити?
– У нього досвіду більше. от і знає, як це робити, – не вгавала Леся,- він від тебе на десять років старший, то що ти хочеш?
Я думала про це день і ніч і нарешті вирішила прослідкувати за чоловіком. Він і справді після роботи з’явився в тому будинку, де казала подруга. А потім через кілька хвилин вийшов звідти з хлопчиком, років десяти і його мамою. Вони щось обговорювали, а дитина гралася на майданчику.
Я вирішила не чекати більше, а підійшла до них.
– Як ти міг, Ігоре?
– Наталю, ти все не так зрозуміла! Я тобі все поясню…
– Пізно, треба було одразу сказати.
– Але я сам недавно дізнався!
Жінка теж кинулася мене переконувати, що це все непорозуміння, якому вже дуже багато років і їй прикро, що все отак зараз і вияснилося.
– Наталю, я теж подумав, що Валя все навмисне затіяла, побачила, що я нарешті щасливий чоловік і почала діяти. Не може вона прийняти, що я більше її не люблю… Але все виявилося набагато серйознішим і я просто розгублений і не знаю, що робити.
І він почав розказувати історію, як два найкращих друга любили одну дівчину, а вона ніяк не могла між ними вибрати. Ігор не витримав і поїхав на заробітки, а Валя вийшла заміж за його друга.
– Але між ними не все гладко, от і вияснилося, що старший син не Андрія, а мій. Я не можу свою дитину покинути, але з Валею теж не хочу жити разом, бо люблю тебе.
Я чоловікові пробачила, тим більше, що там було пробачати, якщо це справа давнішня. Ми беремо малого до себе на вихідні, у нього є своя кімната. Дитина ще не розуміє, як так у нього два тата, звичайно, що він дуже любить свого першого батька, а Ігор старається заслужити любов дитини, що там між Валею і Андрієм, то нас не дуже хвилює, бо я певна, що мій чоловік буде лише моїм чоловіком.
Подругам я нічого не розповідала і не знаю, що там Леся розказала. Мені нема чого соромитися перед ними, а вони зробили висновки, що я з тих жінок, які пробачають зради, хоч колись була така категорична.
У мене просто зараз купа справ, адже дитині всього треба і найперше – уваги. Та й я вже сама думаю про те, що готова мати дітей.
Фото Ярослав Романюк
Автор Ксеня Ропота
