Розлучницею виявилася масажистка, до якої чоловік регулярно ходив з проблемами спини. Вона була молодшою від Ліди на десять років, мала чудову фігурку і невгамовний апетит до дорогих подарунків.
На цьому парочка і погоріла. Рома привів свою панну серця в ювелірний салон, де працювала давня подруга Ліди. Та професійно посміхаючись, допомогла вибрати дорогу каблучку і в той же вечір запросила подругу в гості.
Ліді було прикро. Невже вона настільки погана дружина, що Рома знайшов собі іншу? Тоді чому він мовчить? ЧНе подає на розлучення? Чи йому зручно бути одруженим?
Цілий тиждень жінка робила вигляд, що все між ними добре, а сама до найдрібніших подробиць продумувала план майбутньої відплати. Хоча відплата, це голосно сказано, відпускати чоловіка Ліда не мала наміру, лише хотіла його трішки провчити. А заодно і мисливицю за багатими чоловіками.
Жінка зателефонувала в салон і записалася на прийом саме до розлучниці. Та ще приготувала все так, що б і побачення парочці зірвати.
Ліда взяла машину чоловіка, ніби як її зламалася. Вибрала гарну сукню, зробила зачіску, макіяж… Немов на побачення зібралася. І вирушила на доленосну зустріч.
Жінка спеціально трохи спізнилася. Рівно на стільки, що б масажистка почала злитися. У дорогому салоні було чітке правило – навіть якщо клієнт запізнився, сеанс повинен бути проведений в повному обсязі. Навіть якщо співробітникам доведеться затриматися. Втім, ці незручності їм чудово оплачуються.
Ліда бачила, що Анна (так звали дівчину) весь час поглядає на годинник, немов кудись спізнюється.
– Ви через мене затрималися, – удавано засмутилася вона. – Давайте я вас підвезу? Мені не важко.
– Що ви, не потрібно, – зам’ялася Анна, поглядаючи на суворого адміністратора. – Я на таксі доберуся.
– Я наполягаю.
– Добре, щиро дякую вам, – дівчина випурхнула з салону і застигла, побачивши до дрібниць знайому автівку.
– Ваша?
– Ну, раз вона тут одна стоїть, значить моя. Сідайте. – Ліда задоволено посміхнулася.
Наступні півгодини стали для дівчини справжнім випробуванням. Ліда всю дорогу натхненно розповідала про свою щасливу родину, як чоловік її кохає і постійно робить подарунки. І тут Анна, яка весь цей час сиділа темніша від темної хмари, запитала:
– А що ви зробите, якщо дізнаєтеся, що ваш чоловік невірний вам?
– З ким зроблю? – невинно уточнила Ліда. – З чоловіком – нічого, хай гуляє, все одно до мене повернеться. А ось з його панянкою… Подзвоню батькові. Він у мене дуже впливова людина. Ти ж розумієш, про що я?
Анна трохи зблідла. Здається, вона почала розуміти, що втягнулася в досить непросту ситуацію.
– Один раз, приблизно через рік після нашого весілля, – іронічно вигадувала Ліда, – Рома трохи загрався. І тато про це дізнався. Уявляєш, я не знала, а він знав! У підсумку, Ромочка кілька тижнів провів у стаціонарі, а ту дівчину в нашому місті більше не бачили.
– Її що, цей? – тихо запитала Анна, мріючи опинитися де-небудь на іншому кінці світу.
– Ні що ти! Вона жива. Не факт, що зовсім здорова, але… вона ж сама винна. Нічого на чужих чоловіків задивлятися. Ти зі мною згодна?
– Т-тттаак, – нервово сіпнулася дівчина. – Ми приїхали. Зупиніть, будь ласка, тут. Дуже дякую, – скоромовкою протеревенила вона і, тільки-но машина зупинилася, втекла.
Ліда, згадуючи обличчя дівчини, не змогла втриматися від сміху. Наївна! Невже вона так легко в це повірила?
Жінка акуратно, щоб не розмазати туш, витерла сльози. З однією розібралися. Залишився Роман. Батька “рішали” у неї, звісно ж немає, зате є брат, який з самого дитинства займається боксом. Хай поговорить…
Фото ілюстративне.
