Я батько двох дітей. Коли я зустрівся з Вікою, її доньці було півроку. Ми розписалися практично через місяць після знайомства і досі живемо разом. У шлюбі народився ще один син.
Вероніка не знала, що я не рідний тато. Родичі мовчали, адже знали, що дитина може по-різному сприйняти цю інформацію.
Ніколи я не робив між своїми дітьми різниці. Ніка – моя принцеса і кришталева ваза, а син – помічник, опора і найперший друг. Дітей ми ростили дружними і прищепили їм з дитинства одну просту, але дуже важливу істину: “батьки не вічні, а вони одне для одного родина, опора, допомога”.
Мої діти вже дорослі. Дружини моєї не стало рівно три роки тому. Вона довго боролась зі своєю недугою, але та виявилась сильнішою. Я й досі не можу усвідомити, що її немає. Часто готую її улюблені страви і купую смішні домашні капці, біжу додому аби її порадувати, але плачу, коли відчиняю двері, бо розумію, що моєї прекрасної дружини вже немає зі мною.
Діти мене підтримували з усіх сил. У доньки і в сина свої сім’ї, діти. Вони забирали мене до себе по черзі, я допомагав їм з онуками і по господарству.
Але лютий минулого року все змінив. Спочатку у мій дім з родиною приїхала донька. Прожили вони пів року, аж тут поночі і син з родиною постукали, адже їм також жити було ніде.
У моїй двокімнатній квартирі маленькій стало тісно і шумно – дев’ять людей намагалось якось поміститись і влаштувати своє життя. Я спочатку був щасливий, що ми всі разом, думав, що так буде краще, спокійніше, але глибоко помилився.
Непорозуміння виникли між моєю донькою і невісткою. Обидві вони мають лідерський характер і кожна бажала керувати домом по-своєму. Спочатку то були дрібні непорозуміння. а потім переросло у протистояння нікому не потрібне. Зрештою, втрутився мій син, але від того стало ще гірше.
Не знаю з якого такого дива, але одного дня моя донька виставила речі мого сина і його родини за двері. Вона заявила, що оскільки саме вона приїхала перша тож і в квартирі вона залишиться. а син мужчина і мусить свою родину сам забезпечити житлом. Син не став такого терпіти і заявив, що вона узагалі в цій квартирі ніхто, адже я лиш йому тато, а не їй. Не знаю, звідки він дізнався. адже то була таємниця і доньку свою я давно всиновив.
Ту ситуація я згладив. але тепер нова неприємність – вони надумали ще при живому татові спадок ділити. Квартира на мені, я при здоров’ї і ясному розумі, а вони вже зараз бігають по інстанціях, аби урвати шмат по-більше.
Я так від усього цього втомився. Син заявив, що не буде зі мною спілкуватись. якщо я хоч метр Нікі відпишу, а та в сльози – ви мене ніколи по-справжньому не любили, адже сина захищаєте більше.
Що мені робити. Прошу вашої поради, чи є ще шанс повернути мир в мою сім’ю і нагадати брату і сестрі, що вони найрідніші у світі люди.
29,01,2023
Головна картинка ілюстративна.
