fbpx

Сумнівів не було. Дві смужки. Треба розповісти Дімі. Хлопець був відверто не в захваті. Навіть більше, він почав звинувачувати Алю в тому, що вона спеціально підлаштувала все. А закінчив тим, що взагалі сумнівається, чи ця дитина його. Дівчина слухала, ковтаючи сльози, і не впізнавала кохану людину. Вона просто мовчки розвернулася і пішла геть

Діма і Аліна познайомилися в інституті. Молоді люди відразу сподобалися один одному. Роман між ними спалахнув з тієї неймовірною силою, якою тільки може бути «справжня і єдина» любов в 19 років. Найчастіше вони втікали з пар, щоб провести разом час. Так минуло кілька місяців.

А потім сталося те, що мабуть і повинно було статися. Аля запідозрила недобре, коли вранці у неї почалися періодичні нездужання. Дівчина побоялася йти до спеціаліста і звернулася до більш досвідченої подружки, яка пояснила їй, що з нею таке, порадила зробити тест. Ще не вірячи, Аля зробила все, як належало за інструкцією. Сумнівів не було. Дві смужки. Треба розповісти Дімі.

Хлопець був відверто не в захваті. Навіть більше, він почав звинувачувати Алю в тому, що вона спеціально підлаштувала все. А закінчив тим, що взагалі сумнівається, чи ця дитина його. Дівчина слухала, ковтаючи сльози, і не впізнавала кохану людину. Вона просто мовчки розвернулася і пішла геть. З того дня вони з Дімою взагалі не спілкувалися.

Пройшло багато років. Дмитро вже й не згадував свою «помилку молодості». Та й скільки їх було потім, таких «помилок» – не порахувати і імен не згадати. Чоловікові було вже під сорок, але він так і не одружився, все якось так склалося. Одного разу проходячи по вулиці, за спиною Дмитро почув сміх. Такий задерикуватий, заливистий, немов сміялася молода дівчина. Сміх чомусь здався до болю знайомим.

Чоловік обернувся і обімлів. А він пізнав його відразу. Роки, звичайно змінили Алю, але виглядала вона просто приголомшливо. Жінка йшла під руку з чоловіком середніх років і розмовляла з молодим хлопцем, що йшов поруч з ними. «Ну біжи, сонечко не запізнися!» – сказала Аля таким знайомим голосом. «Гаразд-гаразд, – розсміявся юнак, – ну все, мамо, тату, поки, до вечора!»

Хлопець бадьоро рушив у бік Дмитра і той зумів нарешті розгледіти його обличчя. Чоловік застиг, неймовірна здогадка пронизала душу. Перед ним наче стояв він сам, але років на 20 молодший. На мить їхні погляди зустрілися, але хлопець, не затримуючись, побіг далі.

«Помилка молодості» – подумав Дмитро і гірко посміхнувся, розуміючи, що можливо колись упустив в житті найцінніше.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

Фото – pixabay.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page